1-20 українська мова

II семестр

25-26.04.2023

Урок № 60-61

Тема:Контрольне есе. Директорська контрольна робота.

Написати формальне есе на одну з тем:

1".Ціна недбалості"

2."Мій вибір-здоровий спосіб життя"

Зразок написання формального есе дивіться з попередніх уроків.

19-21.04.2023

Урок № 57-58

Тема: Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова та жаргонізми

Хід уроку

 

 

!Змішування у мовленні українських та російських слів і мовних форм називають СУРЖИКОМ . Суржиковому мовленню властиві і росіянізми (самольот, строїти, столова, діжурний), і помилково перенесені в українську мову російські граматичні форми (головна біль – замість головний біль; самий відомий – замість найвідоміший).

В українській мові наявні також ВУЛЬГАРИЗМИ – це грубі , лайливі слова або звороти.

 

Тренувальні вправи

 

 

Прочитайте текст. Визначте загальновживані слова.

   Якщо раніше в нашій дружбі з Ільком і були якісь щілини, то тепер вона зцементувалась так, що ніяка сила не розірве.

   Вранці ми чекали один одного на розі й до школи йшли разом. Зі школи повертались також разом. А пообідавши, знову сходились, щоб учити уроки. Моя мама теж не перечила нашим зустрічам.

   Ми з Ільком твердо вирішили довести всім, що ми – теж не останні.

Прочитайте, знайдіть речення, до складу яких входять діалектизми та діалектні форми. Номери цих речень введіть у відповідне віконечко (вводити через пробіл з комою).

 

1.      Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:

2.      – Нічьо … В мене є другі … май ліпші.

3.      Вона наче його потішала.

4.      Здивований лагідним тоном хлопець мовчав.

5.      – Мені неня купила нову запаску … і постоли… і мережані капчурі … і …

6.      Він все ще не знав, що сказати.

7.      – Я ся обую файно та й буду дівка …

8.      Тоді йому заздрісно стало.

9.      – А я вже вмію грати в денцівку.

10. – Наш Федір зробив си таку файну флояру … та й як заграє.

 

СТИЛІСТИЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Замініть діалектну мову літературною, порівняйте тексти. З якою метою автор вживає діалектизми?

Спросив Іван ціле село: «Дякую вам файно, газди і газдині, щосте мі

Мали за газду, а мою за газдиню …Аді стою перед вами і говорю з вами,

а той горб не виходить ми з голови … Все забуду, а його не забуду.         

Співанки-м знав-та й на нім забув-єм, силу мав-та й на нім лишив-єм».

Одна сльоза покотилася по лиці, як перла по скалі.

 

 

 

Знайдіть відповідність: слова – професії.

конструкція, блок, тістечка, деталь, старт,                                       торт, кермо, фініш, забіг, фари, крем-паста,                             кабіна, стадіон, тренер, цукор, гальма, бігова доріжка, колесо, жовтки, ходова частина, мука, желе, борошно.

 

 

a)

 

 

 б)

 

 

 

в)

17-18.04.2023

Урок №55-56

Тема:Читання й аналіз тексту (підготовка до ЗНО)

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання

Чорні літери на білому тлі

(1–6) Регулярно виникають дискусії щодо переваг і недоліків електронних «читалок» порівняно з традиційними книжками. Однак і прихильники нового формату визнають, що, як живопису не вбило кіно, а його не знищило телебачення, так і цифровий варіант не замінить паперового повністю, бо нічого кращого дотепер не вигадано. «Книжка нагадує колесо, а цей винахід неможливо вдосконалити», – пише Умберто Еко.

(7–12) Журналісти «The New York Times» Девід Поуґ і Девід Карр у відеоблозі порівнюють характеристики різних ґаджетів: один працює повільно, другий має незручні кнопки, у третього – слабкий контраст, сірі літери й такий самий відтінок екрана. «Хм!» – крутять носом блогери. «А ось у мене старіша модель. Тут ідеальна роздільна здатність, акуратні чорні літери на білому тлі. Я хочу її придбати!» – і Поуґ захоплено демонструє традиційну книжку.

(13–20) Я постійно користуюся саме електронною. Як зручно «взяти» в потяг кілька книг на вибір і не згинатися від важкого багажу! Умощуюся в крісло, проводжу пальцями по екрану, «гортаю» сторінки, а прочитані примірники «розкладаю» на уявній полиці. «Перевага віртуальної бібліотеки в тому, що з неї не треба стирати пил,– пише критикиня від мистецтва Дорота Ярецька. – Хоча, коли торкаюся паперових томів, це повертає мене в минуле. Тож, на мою думку, допоки не створять емоційного еквіваленту друкованого видання, воно не зникне з нашого життя».

(21–26) Книжка – це особливий предмет. Читачі називають безліч чуттєвих переживань, пов’язаних з виробами поліграфії: дотик до палітурки, шурхіт сторінок, запах. Натомість до електронної версії важко сформувати емоційне ставлення. Окрім того, ґаджет швидко старіє, з’являється нова модель. Погодьтеся, людина, яка знає латину й спроможна прочитати надруковане п’ятсот років тому, не потребує ніяких пристроїв.

(27–30) Для когось книжки – частина їх самих. «З яким задоволенням можна буде через тридцять років розгорнути «Куховаримо з радістю» на 581 сторінці й побачити пляму від жовтка, що поставила моя донька, чаклуючи над своїми першими тістечками з ягодами»,– пише Енн Фейдімен.

(31–43) Багато хто хоче бути власником книгодруків, тому їх купують як подарунки, роблять дарчі написи. Електронна версія ніколи не належить нам, тож маємо право лише на її читання. Нині щоразу більше речей переносять нас зі світу справжнього в уявний, і, можливо, незабаром усі пристрої стануть віртуальними. Замість предметів навколо будуть «симулякри» – підробки, що «залюднять» вигаданий світ і створять враження реальності. Однак, якщо не буде поліграфії, зникне зв’язок між людьми, адже саме такі видання можна не лише дати почитати, а й залишити в спадок – вони єднають з минулим. Я беру свої дитячі книжечки й читаю їх доньці – цього задоволення не замінить жоден електронний пристрій. Хоча, звісна річ, і в ґаджетів є свої можливості. У версії «Аліси в Дивокраї», наприклад, оригінальні ілюстрації змонтовано так, що в головної героїні видовжується шия, а в Гусені з люльки підіймається дим. Але чи потрібна ця візуалізація? Адже література мусить розвивати уяву.

(44–48) «Книжка – це річ, наділена надприродною, чудодійною силою. Якби це було не так, то гори друкованих сторінок, спалених у травні 1933 року, не стали б подією, від якої моторошно й дотепер. Значення книгодруку як матеріального об’єкта досі не слабне попри появу величезного ринку пристроїв для читання», – пише Дорота Ярецька.

(49–57) Тепер погляньмо на все прагматично: не володіючи друкованою продукцією як власністю, ми стаємо потенційним об’єктом для маніпуляцій, бо залежимо від чужих серверів, а ще нам може загрожувати цензура. Одного разу трапився казус: із інтернет-платформи для читання через тимчасові проблеми з авторськими правами на якийсь час зникли куплені версії «Колгоспу тварин» і «1984» Джорджа Орвелла. А якщо колись якомусь монополістові закортить контролювати всю систему чи змінити дані? Ця моторошна ідея – неначе з того ж Орвелла. Тож про всяк випадок добре мати традиційну книгу – чорні літери на білому тлі.

За Ю. Соболевською

Цей текст можна використати в соціальних мережах під час обговорення всіх питань, ОКРІМ

АЯку книжку вибере сучасний читач – електронну чи паперову?

БЯк правильно формувати віртуальну (електронну) бібліотеку?

ВНавіщо людям потрібні традиційні (паперові) книжки?

ГЯкі переваги має цифрова книжка над паперовою?

Позначте відповіді:

А	Б	В	Г

https://www.youtube.com/watch?v=mvmMFgxFI3g

Перегляньте відео за посиланням

12-14.04.2023

Урок №53-54

Тема:Контрольна робота

Стилістична норма

Варіант 1

Завдання 1–12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. Літературна мова — це:

А народна мова, якою користуються на певній території;

Б мова, що є засобом письмового й усного спілкування нації;

В унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці;

Г мова художнього стилю мовлення.

2. До специфічних понять стилістики належать:

А звуковий лад, словниковий склад та фразеологія, граматична структура і норми літературної мови;

Б мовні прийоми й засоби;

В стилістичні засоби, стилістична норма, функціональний стиль;

Г синоніміка, емоційно-експресивне забарвлення, багатозначність.

3. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:

А На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;

Б Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;

В Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;

Г Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.

4. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;

Б свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;

В Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;

Г Великий Піст, День Народження, волинська область.

5. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А менш надійний, найдобріший, якнайдальший;

Б найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;

В найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;

Г легший, дорожчий, гірший.

6. Позначте рядок, у якому всі прислівники записані правильно:

А по сусідськи, удвох, з гори, на диво;

Б віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби;

В десь-інде, підчас, не даремно, с повна;

Г з роду-віку, на-щастя, на виворіт, здалека.

7. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити в:

А … Астрахані, помітила … очах, працювала … бухгалтерії;

Б одягнена … хвою, загублені … хвилях, розгубився … складній ситуації;

В моя подруга, ..читель початкових класів, … сім, десь … гаю;

Г … полі, ходити … валянках, побачила … оголошенні.

Завдання 13–16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Виберіть два правильні варіанти відповіді.

8. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:

А безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий;

Б бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чека..ий;

В касет..ий, люмінісцент..ий, моното..ий, безіме..ий;

Г безці..ий, невпізна..ий, нездола..ий, незамі..ий;

Д незліче..ий, відмі..ий, карава..ий, магази..ий;

Е доверше..ий, витонче..ий, пі..ий, нарече..ий.

9. Визначте, у яких речення вжито повні нестягнені форми прикметників:

А Недобра сутінь впала на землю, повіяло холодом (М. Пригара).

Б Зеленеє жито, зелене. Хорошії гості у мене (Народна пісня).

В Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький).

Г Ружа червона, а й та блідне (Народна мудрість).

Д Пливе човен води повен (Т. Шевченко).

Е Якби мої струни німії та піснею стали без слова (Леся Українка).

10. Укажіть рядки, де допущено помилки в написанні частки не зі словами:

А незабаром, ще не прийняті закони, неголосно, недруг;

Б недолік, невиконавши, недобачати, нехтувати;

В не виконувати, не дотримуючись, не відповівши, несміливий;

Г незчутися, незліченний, зовсім не страшний, не знаючи;

Д неполиті грядки, нестямний, немовбито, лист не написаний;

Е досі не виконане, недолюблювати, не стямившись, недоведена тео-

рема.

11. Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться разом:

А сліпучо/білий, жовто/гарячий, ніжно/рожевий;

Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий;

В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український;

Г південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;

Д східно/український, кисло/молочний, біло/сніжний;

Е первісно/общинний, вічно/юний, воле/любний.

Завдання 17 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

12. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 чоловічий.

2 жіночий.

3 середній.

4 спільний.

А папороть, СБУ, дівчина, путь.

Б математик, вельможа, Сибір, тигр.

В токар, поетеса, плетиво, нікчема.

Г жіноцтво, листя, теля, дівча.

Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.

10-11.04.2023

Урок №51-52

Тема:Етикетні жанри.

https://www.youtube.com/watch?v=TQiA-OX4MwI

Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити

Опрацювати теоретичний матеріал на стр.201

Виконати вправу №3 на стр.202

05-07.04.2023

Урок №49-50

Тема:Оцінювальні жанри.

https://www.youtube.com/watch?v=GFmZH46RWGw

Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити

Опрацювати теоретичний матеріал на стр.197-198

Виконати вправу №5 на стр.200

03-04.04.2023

Урок №47-48

Тема:Діалогічні жанри.

https://www.youtube.com/watch?v=SHYUs1Pe_x0

https://www.youtube.com/watch?v=LZfydWLfVGw

Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити

Опрацювати теоретичний матеріал на стр.194-195

Виконати вправу №5 на стр.196

29.03.2023

Урок № 46

Тема: Інформаційні жанри (продовження).

https://www.youtube.com/watch?v=eEz5tNMUqTQ

Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити

Виконайте вправу №5 на стр.191 у підручнику.

22.03.2023

Урок №45

Тема:Інформаційні жанри.

https://www.youtube.com/watch?v=ojwcisrvlZQ

Перегляньте відеоурок та законспектуйте матеріал з підручника на стр.189

Виконайте вправу №4 на стр.193

15.03.2023

Урок №42-43

Тема:Стилістичні особливості частин мови.

Синтаксичні одиниці в різних стилях.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Кожна частина мови має певні стилістичні засоби. Вони пов’язані з тим, що:

-         слова різних частин мови вживаються в різних стилях з неоднаковою частотою;

-         кожна частина мови має граматичні особливості, синонімічні форми – нейтральні та стилістично марковані.

Морфологічні синоніми – це граматичні форми слова, що розрізняються засобами граматичного вираження, відтінками спільного граматичного значення й стилістичним уживанням.

Частина мови	Стилістичні особливості	Приклади
Іменники	Іменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві – після основ  на м’який або шиплячий приголосний.	Та й не дала тому козакові ні щастя, ні долі.
	Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто користуватися тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники чоловічого роду.	Передай листа товаришеві Бондаренку.
	Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В офіційно-діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду.	Учителька Наталія Петрівна. Кандидат наук Олена Славінська.
Прикметники	Повні форми прикметників використовуються в усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. Нестягнені форми повних прикметників властиві переважно фольклору й поезії.	Вийди, дівчинонько, моя вірная.
	Проста форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників уживається в усіх стилях, складена форма прийнятніше для наукового та офіційно-ділового стилів.	Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину.
Займенники	Використання множинних форм займенників ми, ви, вони, нам, вам замість я, ти, ви, вона.	Ми й не таких бачили.
Дієслова	У художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній час замість минулого.	Їду я недавно через міст Патона й бачу дивну рекламу.
	Дієслова, що довші на один склад, є нейтральними, а коротші використовують у розмовному та художньому мовленні.	Питає –пита, беремо – берем.

Стилістичною називають помилку в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів, які не відповідають стилю всього тексту. До стилістичних помилок належать:

-         стилістична несумісність слів;

-          порушення стильової єдності тексту;

-          різностильове забарвлення тексту;

-         невиправдане вживання мовних кліше;

-         уживання зайвих, беззмістовних слів, одноманітних синтаксичних конструкцій.

Перегляньте відео «Лайфхаки з української мови. Загальна морфологія». Режим доступу:  https://cutt.ly/qtDDxcU

Запитання для самоперевірки:

-           На які дві групи поділяють самостійні частини мови?

-           Яка службова частина мови найчастіше вживається з іменниками, числівниками та займенниками?

-           До якої з вивчених частин мови належать слова на добраніч, будь ласка, до побачення?

-           Які частини мови є незмінними, тобто не мають закінчень?

-           Яка з форм дієслова має суфікси -учи, -ючи, -ачи, -ячи, -ши, -вши?

-           Назвіть стилістичні особливості частин мови.

-           Що таке стилістична помилка?

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Прочитайте текст. Визначте його тему, стильову належність (усно), дайте короткі відповіді на питання у форматі «Так» чи «Ні».

(1) Україна вила  й стогнала від болю.  (2) Вона  захлиналася від крові своїх найкращих синів. (3) Це не час Жовтневої революції, не час Другої світової війни. (4) Це 2014 рік.  (5) Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти,  плаче повсюди люд. (6) На очах у всього світу, у центрі Києва – Європейської столиці -  цинічно  розстрілювали  беззбройних людей: студентів,  викладачів, художників, фермерів, журналістів, робітників…

-           У третьому реченні автором використано 2 частки.

-           Слово «від» у першому реченні є прийменником.

-           У шостому реченні одинадцять іменників.

-           Слово  «люд» (6 речення) є іменником ІІ відміни, що  вживається лише в множині.

-           Дієслова «вила», «стогнала», «плаче», «розстрілювали» належать до І дієвідміни.

-           Прислівники «повсюди» та «цинічно» виконують синтаксичну роль обставин.

2. Виконайте завдання гри  «Перший мільйон. Морфологія. Підготовка до ЗНО». Режим доступу: https://learningapps.org/2220937 

 

3. Виконайте вправу «Знайди зайве». Визначте частини мови.

Увечері, спросоння, на вулиці, по десятеро.

Навіть, лишень, мовбито, якби.

Боже мій, алло, ах, чого-бо.

Перебуваючи, вишивши, опинившись, вишитий.

Той, цей, такий, котрий.

Три, третій, третина, троє.

4.  Виправте помилки в сполученнях іменника з числівником. Режим доступу: https://cutt.ly/otOPj0c.

 

БЛОК КОНТРОЛЮ

1.                Питання для самоконтролю.

-       Які частини мови найчастіше надають текстам різного стилістичного забарвлення?

-       З якою метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів?

-       Що таке морфологічні синоніми? У яких стилях мовлення та з якою метою вони функціонують?

-       У яких стилях мовлення найчастіше використовуються іменники спільного роду?

-       Які варіантні форми прикметників, займенників, дієслів стилістично забарвлені?

2.                Виконайте тестові завдання «Загальна морфологія»  (Автор Фенарда Оксана Миколаївна). Кожна правильна відповідь – 0,25 б.

1. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що (2)споконвіку ніхто (3)не (4 )відніме права.

А займенник   

Б дієслово     

В прислівник      

Г сполучник     

Д частка.

2. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

(1)Тепліше стає на серці, коли бачиш: ти не цілком (2)одинокий на світі, (3)є добрі люди, (4)що дбають про тебе.

А прикметник 

Б займенник 

В дієслово  

Г прислівник     

Д сполучник.

3. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Нема тих грошей, якими (1)можна б заплатити за людський розум і людське серце (2)навіть тоді, коли хтось думає, (3)що у світі все купується і (4)все продається.

А іменник    

Б займенник       

В прислівник     

Г сполучник     

Д частка.

4. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.

А іменник     

Б прикметник    

В дієприкметник (форма дієслова)

Г прийменник     

Д сполучник.

5. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

 (1)Чи знаєте ви, (2)що український віночок  –  не просто краса, а й оберіг, бо в ньому (3) є (4)така чаклунська сила, що біль знімає.

А прикметник    

Б займенник    

Б дієслово      

Г сполучник     

Д частка.

6. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Якщо (1)свою землю ти любитимеш, жар душі (2)віддавши їй (3)сповна, якщо в праці (4)щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.

А прикметник        

Б займенник      

В дієприкметник (форма дієслова)

Г дієприслівник (форма дієслова)      

Д прислівник.

7. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати.

А займенник   

Б числівник     

В прислівник    

Г сполучник      

Д частка.

8. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Тут завжди квітнуть мальви і жоржина, тут (1)серед цвіту золота бджола, (2)тут юності (3 )замріяна стежина, (4 )що вабить за околиці села.

А займенник      

Б дієприкметник (форма дієслова)    

В прислівник

Г прийменник       

Д сполучник.

9. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили (2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів.

А іменник  

Б займенник     

В числівник      

Г прислівник   

Д сполучник.

10. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

 Рано на світанні в полі, (1)десь між (2)рядами високих курганів, на     (З)вибитому тьмою ніг і копит шляху, почувся (4)глухий шум.

А іменник   

Б прикметник      

В займенник

Г дієприкметник (форма дієслова)       

Д прислівник.

11. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

(1)Перепрошую, історія України та (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана.

А займенник    

Б прислівник       

В сполучник     

Г частка    

Д вигук.

12. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах — і жив, провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?

А іменник   

Б прикметник    

В займенник        

Г дієприкметник (форма        дієслова)

Д прийменник.

01.03.2023

Урок № 41

Тема:Стилістичні засоби словотвору.

Способи словотворення

Спосіб

Як утворюється слово

Приклади

​

М О Р Ф О Л О Г І Ч Н І

префіксальний

за допомогою префікса

недруг (префікс не- + корінь друг), прадід (префікс пра- + корінь дід).

суфіксальний

за допомогою суфікса

глибина (корінь глиб- + суфікс -ин-), кобзар (корінь кобз- + суфікс -ар).

​

префіксально-суфіксальний

одночасно за допомогою префікса та суфікса

навушник (префікс на- + корінь -вуш- + суфікс -ник).

​

безафіксний

відкиданням суфіксів

Перехід (від переходити; вигін (від виганяти).

​

складання

поєднанням основ

глинозем, військкомат (військ-овий + ком-ісаріат)

​

Н Е М О Р Ф О Л О Г І Ч Н І

морфолого-синтаксичний

переходом слова з однієї частини мови в іншу

майбутнє, пальне (утворені від прикметників)

лексико-синтаксичний

злиттям сполучень слів в одне слово

перекотиполе, Борислав

​

лексико-семантичний

переосмисленням існуючих слів

Гончар (прізвище), «Сокіл» (хокейний клуб).

​

Увага! Щоб правильно визначити спосіб словотворення, слід уважно визначати слово, від якого утворене похідне: Подорожній ← дорожній ← дорога. Слово подорожній утворене префіксальним способом (подорожній «мінус» дорожній = по-, це префікс); слово дорожній – суфіксальним (дорожній «мінус» дорога = -н(ій); -н- – це суфікс).

Вправи до теми «ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ »

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові слова будь-якими способами словотворення.

Стіна, рука, учити, співати, їхати, єднати, мирити, чудовий, довгий, червоний, дід, ліс, сміх, овоч, кіт, масаж.

Вправа 2. Визначте спосіб творення поданих слів.

Престарий, велич, ощадбанк, слухач, нісенітниця, ніхто, сьогодні, мудрість, будь-який, садовод, ультрамодний, МЗС, Білгород, одвірок, хід, наводнити, рань, працелюб.

Вправа 3. Утворіть складноскорочені слова від повнозначних слів, дотримуючись моделей творення абревіатур.

Професійно-технічне училище, Спілка африканських журналістів, санітарно-епідеміологічне відділення, Міністерство охорони здоров’я, окружний комітет, страховий агент, Організація українських націоналістів, універсальний магазин, авіаційна компанія, Інститут інформаційно-діагностичних систем, національний банк.

Вправа 4. Від поданих слів за допомогою суфікса -ськ- утворіть нові слова на позначення ознаки. Поясніть звукові зміни, що при цьому відбуваються. В утворених словах позначте словотворчий суфікс.

Бориспіль, Умань, Одеса, Ужгород, Бучач, Золотоноша, Кагарлик, овочівник, товариш, француз, викладач, чуваш, чех, словак, Гадяч, Овруч, Кременчук, Запоріжжя, Тбілісі, Прага, Київ, Обухів, Санкт-Петербург.

Вправа 5. До поданих слів доберіть нові слова із суфіксами, які надають збільшувально-згрубілого значення; виділіть суфікси в усіх словах. Чи до всіх поданих слів можна дібрати зазначені суфікси? Чому?

Голівка, голубонька, Київ, Обухів, серденько, горщичок, морозонько, величенький, добренький, радісінький, малесенький.

Вправа 6. Визначте спосіб творення складних слів, засіб поєднання твірних основ, словотворчий засіб.

Мультфільм, навколосонячний, мопед, лісопарк, рясноцвітний, метеослужба, держмито, кашовар, двоплановий, велосипед, рукоділля, металокераміка, працелюб, парнокопитні, десятикратний, музеєзнавець, всюдихід, звукозапис, всюдисущий, самоутвердження, овоче-картопляний, східнослов’янський, променеподібний.

Вправа 7. Поясніть, як утворено подані слова, визначте тип зв’язку між твірними словами (основами). Назвіть спосіб словотвору, з’ясуйте правопис слів.

Довготривалий, іван-чай (назва рослини), зірвиголова, молот-риба, п’ятдесят, дев’ятсот, густонасаджений, милозвучний, швидкоплинний, ясновидющий, Вернидуб, легкопроникний, сніжно-білий, грубововняний, високоповажний, балетмейстер, різноглибинний, темно-синій.

Вправа 8. Запишіть слова, позначте їх морфологічну будову, з’ясуйте, які морфеми українські, а які - іншомовного походження. Незнайомі слова знайдіть у словнику і поясніть їх значення.

Контрреволюціонер, ультразвуковий, ірреальний, антипод, архіважливий, псевдонауковий, ультрамодний, екстраординарний, контр-адмірал, квазінауковий, екс-президент, інновація.

Вправа 9. Утворіть складні слова (іменники, прикметники, дієслова) з двох самостійних лексем. Яким способом словотвору ви скористалися? Усно поясніть правопис цих складних слів.

Зразок: земля + міряти - землемір.

Сам + ходити, пара + возити, пара + плавати, місяць + ходити, тепло + проводити, електрика + проводити, тепло + мережа, вода + нагрівати, електрика + монтувати, сталь + варити (плавити), вугілля + видобувати, сміття + збирати, буря + віяти, сміття + звалювати, сонце + сяяти, вітер + гонити, пил + всмоктувати.

Дом. завд.

Виконати подані вправи.

22.02.2023

Урок № 40

Тема:Стилістичні можливості фразеологізмів.

Прочитайте діалог. Поміркуйте, чому син неправильно зрозумів маму?

Жінка спілкується по телефону, а поруч — її маленький син.

— Олюню, та я на проведенні конференцій уже собаку з’їла!

— Мамо, а хіба люди їдять собак?

— Ні, дорогенький! «З’їсти собаку» означає багато знати й уміти.

— Так, може, і мені собаку з’їсти, щоб багато знати?

                                                             Методичні вказівки

Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчають фразеологічний склад мови — фразеологічні одиниці (їхні ознаки, закономірності функціо­нування в мовленні та процес утворення).

Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називають стійке поєднан­ня двох та більше компонентів, об’єднаних у словосполучення чи речення, що має цілісне значення і відтворюється в мовленні автоматично: байдики бити (ледарювати), лебедина пісня (останній вияв таланту), показати, де козам роги правлять (провчити, покарати).

За ознакою відтворюваності та усталеністю компонентів виокремлюють ще й такі мовні одиниці, як прислів’я, приказки, народні примовки, кри­латі вислови.

Прислів’я — це виражений структурою речення народний вислів по­вчального змісту, який формує певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу: Друга шукай, а знайдеш — тримай; Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
 
Приказка — народний вислів, близький до прислів’я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру: Не така лінь, як не хочеться; Ні до ладу, ні до прикладу.
 
Народні примовки — жартівливі, переважно римовані вислови, що їх вводять у розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст: Здорові будьте! Тринди — ринди. Знову за рибу гроші.
 
Крилаті вислови — влучні вислови видатних людей: учених, письменників, державних і політичних діячів: Бо­рітеся —поборете (Т. Шевченко); Я маю в серці те, що не вмирає (Л. Українка); Бути чи не бути (В. Шекспір).
 
Окрему групу фразеологізмів становлять складені тер­міни на кшталт: неозначена форма дієслова, атомна енер­гія, з огляду на зазначене, касаційна скарга, складати подяку.

Основні джерела фразеології

Мова народу, усна народна творчість

Заварити кашу; схопити облизня, зуби продавати; язиката Хвеська; як Пилип з конопель; піднести гарбуза;

Біблія

Земля обітована; наріжний камінь;

Антична міфологія

Авгієві стайні; ахіллесова п’ята, дамоклів меч;

Крилаті вислови

Життя іде і все без коректур (П. Костенко);

Наукові терміни

Грати першу скрипку; увійти в роль; білими нитками шито;

Запозичення з інших мов

Дивитись крізь пальці; доля сміливого любить.

 

Функції фразеологізмів у мовленні:
1. Увиразнення думки.	Самотній бджолі трудно й мед носити.
2. Оцінювання, ставлення.	Хоч кіл на голові теши; невелике цабе.
3. Емоційно-експресивна.	Втерти маки; передати киті меди.
4. Створення гумору, сатири.	Розказувати Химині кири; як собаці добридень.
5. Відтворення внутрішнього стану.	Мороз по спині; відлягло від серця; все похолонуло.
6. Портретної характеристики.	Як маківка; як горлиця; очиці як тернові ягідки.

 За стилістичними властивостями фразеологізми поділяють на такі групи:

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність: товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під'їдеш; курям на сміх. 

Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам свинячим, під три чорти, до всіх чортів).

Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності, оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;

Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса, перейти рубікон; співати дифірамби; обходити гострі кути; наріжний камінь; в'їхати на білому коні; стрітися на вузькій стежці ; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель. 

Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості, засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе» забарвлення;

Стилістично нейтральні: 
господар становища; милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт.

До стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми, що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо) .  Роси випали сльозами над Петровими батогами (Д. Чередниченко).

Стилістично нейтральними є й усталені етикетні формули: добридень; здоров був; здоровенькі були; прошу вибачення.

Перегляньте відео. Усвідомте матеріал теми.

                                                  ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте уривок із твору.  Знайдіть фразеологізми й випишіть їх.
— І хто нараяв нам брати невістку з тих багатирів? — крикнула Кайдашиха. — Лучче було взяти циганку, ніж багачку з порожньою скринею.
— Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом із сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала. Ви самі до мене прийшли, — сказала Мотря трохи тихішим голосом, осте­рігаючись свекра.
Старий Кайдаш розсердився на невістку й почав на неї гримати.
— Мотре! Коли ти наша, то слухай матері та роби діло. Не сьогодні ж до нас привезена. Наш хліб їси, нам і роби, а як ні, то ми тебе й попросимо слухати.
— Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю...
— А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби! — крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.
— Тату, у Мотрі є чоловік, — сказав понуро Карпо. — Ви не дуже на неї махайте кулаками.
Кайдаш спахнув полум’ям.
— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я тобі носа втру.
— Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо.
Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск (І. Нечуй-Левицький).

 2. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки  та запишіть синонімічні слова.
Утратити свідомість; як риба у воді; співати дифірамби; за царя Гороха; у шкіру не потовпиться; альфа і омега; і рибу зловить, і ніг не замочить; хоч із лиця воду пий; з голови викинути; пристати на слово; мов мильна булька; вільний птах; обминати десятою дорогою; сльозами вмиватися; заяча душа; давати прочухана; хоч греблю гати.

Довідка: знепритомніти, хвалити, огрядний, добре, спритний, колись давно, початок і кінець, згодитися, забути, красивий, зникнути безслідно, плакати, незалежний, остерігатися, полохливий, сварити, багато.
Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, дібраних із довідки, складеться продовження вислову М. Рильського: «Нова доба …»

3. До поданих висловів доберіть та запишіть фразеологізми-антоніми.
Кури не клюють; крапля в морі; гнути шию; скакати на задніх лапах; валятися в ногах; хоч з лиця воду пий; зі шкури пхатися; хоч голки збирай; конем не доженеш; тримати язик за зубами; пхати палки в колеса; одним миром мазані.

4. Розподіліть фразеологізми на групи залежно від їхнього стилістичного забарвлення: 
                               Розмовний стиль                Науковий стиль                Офіційно-діловий стиль 
Крутого замісу, чинне законодавство, поставити експеримент, клювати носом, згідно з наказом, прошу допустити, на основі отриманих даних, бити байдики, морочити голову, доводити до відома, надавати слово, довести теорему. 

                                                              5. Виконайте тестові завдання.

1. Фразеологізмом є сполука слів
А перша книжка
Б перша скрипка
В перша любов
Г перша атака

2. Книжним є фразеологізм
А посіяти іскру
Б без задніх ніг
В і конем не об’їдеш
Г у кишені бряжчить

3. Просторічним є фразеологізм
А ускочити вище халяв
Б кров з молоком
В заткнути пельку
Г водити за ніс

4. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Значення фразеологізму
1 вибілювати зуби	А розголошувати таємниці
2 валятися в ногах	Б уникнути покарання
3 вискочити на сухе	В принижуватися
4 виносити сміття з хати	Г сміятися
	Д плакати

5. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Синонім
1 у чорта на болоті	А пасти задніх
2 плентатися у хвості	Б п’яте колесо до воза
3 пробирають дрижаки	В на безлюдді й Хома — чоловік
4 у степу й хрущ — м’ясо	Г зуб на зуб не попаде
	Д неблизький світ

6. Установіть відповідність.

Фразеологізм	Антонім
1 жовтодзьобе горобеня	А пальця в рота не клади
2 мухи не скривдить	Б топтати в болото
3 підносити до неба	В бути під конем
4 темний ліс	Г як на долоні
	Д битий жак

 

Розгадайте кросворд
 

Попрацюйте в тренажері з правопису української мови.

 КУЛЬТУРА СЛОВА

                                                               А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
                                                                         Завезти́, завчасу́, за́мазка, залиши́ти, за́крутка.

                                                           Б. Перегляньте експрес-урок «Що означає на руку ковінька?» 

                                                                                                    

                                                                             ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО

Правильно	НЕправильно
впадати в очі	кидатися в очі
відігравати роль	грати роль
давати згоду	давати добро
дати спокій	залишити в спокої
просто неба	під відкритим небом
мати рацію	бути правим
і на думку не спадало	і в голову не приходило
спало на думку, набігло на думку	прийшло в голову
для годиться, про людське око	для виду
не сходить з язиків, на язиках	на слуху
піймати облизня, маком сісти	залишатися з носом
терпець увірвався	терпіння лопнуло
крига скресла	лід зрушився
моя хата скраю	моє діло сторона
напускати туману	наводити тінь
не в тім’я битий	не ликом шитий

Запитання для самоконтролю

1. Який розділ науки про мову називається фразеологією?
2. Що таке фразеологізм? Чим фразеологізм відрізняється від вільного словосполучення?
3. Які бувають фразеологізми за будовою? Наведіть приклади.
4. Наведіть приклади фразеологізмів-синонімів, що означають «нічого не робити, ледарювати».
5. Наведіть приклади фразеологізмів-антонімів.
6. На які групи поділяють фразеологізми  за стилістичними властивостями? 

15.02.2023

Урок № 39

Тема:Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики.

Мова невпинно розвивається. Одні слова з’являються в ній, інші забуваються. Отже, в мові є застарілі слова і нові.

Серед застарілих слів розрізняємо історизми й архаїзми.

Слова, що стосується давніх, історичних реалій, яких тепер уже нема, — це історизми: боярин, війт, бунчужний, мушкет, пернач, намітка, очіпок, коновка, таляр, шеляг, верства. Вони не перекладаються на сучасну мову, їхнє значення тепер, як правило, доводиться пояснювати

Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це архаїзми (від грецького archaios — давній, старий): перст (палець), десниця (права рука), ланіти (щоки), чадо (дитя), вої (воїни), злато (золото), глас (голос), піїт (поет), вельми (дуже). Архаїзми обов’язково мають свої сучасні синоніми, якими ми тепер і користуємося в повсякденному спілкуванні.

Слова, які щойно з’являються, називають неологізмами, тобто новими: маркет, маркетинг, менеджмент, глобалізація, прем’єр-міністр, опції, мобільний телефон, флешка, відсоток, слу́хавка, світлина, летовище. На жаль, неологізмами в нашій мові часто виявляються чужомовні слова, які починають витіснювати питомі українські: крамниця — маркет, торгівля — маркетинг, управління — менеджмент тощо. Тим часом в нашій мові є достатньо засобів, щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.

Короткий словник неологізмів

• Акаунт (англ. account – рахунок) – 1. Обліковий запис у комп'ютерній системі. 2. Сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
• Аутсорсинг (англ. outsourcing – використання зовнішнього ресурсу) – передача організацією чи підприємством певних бізнес-функцій або виробничих процесів на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі.
• Байопік (від англ. biographical picture – біографічна стрічка) – кінематографічний жанр, що розповідає про долю відомої особистості; фільм-біографія.
• Біосоціологія (від давньогр. βίος – життя) – міждисциплінарна наука, яка пояснює розвиток і проблеми людського суспільства з точки зору принципів біології, зокрема теорії еволюції.
• Біткойн (від англ. bit – шматочок та coin – монета) – децентралізована електронна (віртуальна) валюта.
• Блог (англ. blog, від web log – щоденник) – веб-сайт, головний зміст якого — короткі записи, зображення чи мультимедіа, тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються.
• Вербалізм (від лат. verbalis – словесний) – марнослів'я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки.
• Воркаут (англ. workout – тренування) – гімнастичні тренування на свіжому повітрі.
• Гендерний (від англ. gender – стать) – той, що стосується соціальної статі, фактору статевих відмінностей в соціальному контексті.
• Генофонд (ген і фонд) – сукупність усіх генів однієї популяції організмів.
• Діджей (від англ. – DJ, скорочення від Disc Jockey) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.
• Дредлоки (англ. dreadlocks – жахливі пасма) – зачіска у вигляді довгих заплетених пасм волосся, які, відростаючи, зберігають свою форму; дреди.
• Експат (від лат. ex – поза і patria – батьківщина) – працівник, який отримав тимчасове призначення на роботу за кордоном.
• Еспресо (іт.) – кавовий напій, приготовлений шляхом пропускання гарячої водяної пари під тиском через контейнер із жареною і меленою кавою.
• Іміджмейкер (англ. imigemaker від image – зображення і maker – творець) – спеціаліст із формування образу з метою покращення репутації, впливовості чи популярності.
• Інвойс (англ. invoice) – документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти які покупець має сплатити за ті послуги.
• Інсайдер (англ. insider від англ. inside – всередині) – представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці.
• Кастинг (англ. casting – розподіл, зміна) – відбір претендентів на виконання відповідного творчого задуму.
• Когнітивність (від лат. cognitio – пізнання, вивчення) – здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації; пізнання.
• Копірайтер (англ. copywriter – від. copy - примірник і writer – письменник) – фахівець з написання рекламних та презентаційних текстів.
• Лаунж (від англ. lounge – вітальня) – легка фонова музика, призначена для створення невимушеної атмосфери.
• Мейнстрім (англ. mainstream – основний потік) – переважаючий на даний момент напрямок в певній сфері діяльності.
• Меседж (англ. message – повідомлення) – 1. Повідомлення, звернення. 2. розм. Інформація "між рядків".
• Ноутбук (англ. notebook – записник) – портативний персональний комп'ютер.
• Папараці – фотограф, що агресивно і наполегливо переслідує знаменитостей з метою зйомок особистого життя без належного на те дозволу.
• Пілатес – система фізичних вправ для зміцнення м'язів тіла і покращення загального фізичного стану організму.
• Подкаст (англ. podcast від iPod і broadcast – мовити на аудиторію) - цифровий медіа-файл (аудіо чи відео), призначений для онлайн-відтворення на програвачах чи персональних комп'ютерах.
• Пранк (від англ. prank – розіграш, жарт) – телефонний розіграш з метою викликати неадекватну реакцію.
• Респондент (лат. respondere – відповідати) – учасник соціологічного опитування, який відповідає на питання анкети, тобто виступає в якості джерела первинної інформації про явища і процеси, які досліджуються.
• Сервер (англ. server – той, хто обслуговує) – 1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
• Стартап (від англ. start-up – запуск) – компанія з невеликою історією розвитку, яка знаходиться в фазі становлення і вивчення перспектив ринку.
• Тирамісу (італ. tiramisu – дослівно «підніми мене») – італійський багатошаровий десерт, до складу якого входять сир маскарпоне, кава (зазвичай еспресо), курячі яйця, цукор і печиво савоярді.
• Толерантний (лат.) – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.
• Топ (англ. top – верх) – 1. Верхня частина жіночого одягу без рукавів. 2. Верхня частина списку, рейтингу і т. п.
• Тренд (англ. trend – тенденція) – основна тенденція зміни.
• Фан (англ. fan – прихильник) – шанувальник чого-небудь чи кого-небудь.
• Фейк (англ. fake – підробка) – інформаційна містифікація чи відверта дезінформація з метою введення в оману; шахрайство.
• Фірма (іт., букв. – підпис, від лат., міцний, надійний) – 1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи; компанія, діло, бізнес. 2. Об'єднання однорідних або суміжних підприємств.
• Фішинг (від англ. fishing – рибальство) – інтернет-шахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, номерів кредитних карт і т. п.).
• Фрилансер (англ. freelancer) – 1. У середні віки – воїн-найманець; вільний стрілець. 2. Працівник, що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем; позаштатний працівник, незалежний підрядник.
• Хакер (від англ. to hack – рубати) – 1. Кваліфікований фахівець в галузі комп'ютерних систем, який захоплюється їх детальним дослідженням. 2. Зловмисник, який добуває конфіденційну інформацію в обхід систем захисту комп'ютерних мереж.
• Шопінг (англ. shopping) – форма проведення часу у вигляді тривалих і регулярних відвідин магазинів і покупки товарів.
• Штрихкод (нім. strich – риска, лінія, фр. code ) – спосіб запису даних у вигляді білих та чорних смуг різної товщини або квадратів різного розміру, призначений для ідентифікації товару і зчитування інформації про нього.
• Яппі (англ. – молодий міський професіонал) – молоді заможні люди, які ведуть активний спосіб життя, побудований на захопленні своєю професійною кар'єрою і досягненні матеріального успіху.

Законспектувати поданий матеріал.

   Виконати  тестові завдання

ЗАПИТАННЯ №1 

Визначити рядок, у якому всі слова стилістично забарвлені

А) Малесенький, танцювати, шкандибати

Б) прораб, горизонт, занедбаний

В) возвеличити, байдикувати, писака

Д) Записав, їстоньки, малювати

ЗАПИТАННЯ №2 

Оберіть правильні варіанти відповіді, що характеризують пасивну лексику

А) Історизми

Б) неологізми

В) Архаїзми

Г) Загальновживана лексика

ЗАПИТАННЯ №3 

Встановіть відповідність між прикладом слова та групою лексики за вживанням

1

Історизми

2

Архаїзми

3

неологізми 

4

авторський неологізм

А

Рать

Б

детектив

В

Панщина

Г

нанотехнології

ЗАПИТАННЯ №4 

Об’єднайте історизми з приналежністю до певної семантичної  групи слів

1

плахта

2

жорна

3

Борисфен

4

партком

А

назви людей за родом занять

Б

назва старовинного одягу

В

Назви застарілих знарядь праці

Г

географічні застарілі назви

ЗАПИТАННЯ №5 

В якому рядку всі слова належать до неологізмів

А) менеджмент, боулінг, метрополітен, космодром

Б) медіапроєкт, телебачення, місяцехід, генотип

В) іміджмейкер, гласність, приватизація, депутат

Г) геном, клон, віртуальний, інтерактивний

Д) банкір, спікер, дайвінг, кришеник

ЗАПИТАННЯ №6 

В якому рядку всі слова – архаїзми

А) плахта, спудей, зріти, булава

Б) кирея, перст, живіт, мушкет

В) жупан, возатай, чоло, щит

Г) свита, глагол, вия, гаківниця

Д) десниця, ректи, ланіти, піїт

ЗАПИТАННЯ №7 

В якому рядку всі слова – загальновживані

А) повітря, дощ, десниця, хліб

Б) яблуко, дорога, тролейбус, повітря

В) бузько, молоко, метро, батько

Г) великий, смерд, солодкий, широкий

08.02.2023

Урок №38

Тема:Стилістичне забарвлення лексики.

Книжна й розмовна лексика. 

Уживана в мові лексика у стилістично-функціональному плані переділяється на стилістичні групи. Виділяється стилістично нейтральна (загальновживана, міжстильова) лексика і обмежена певними сферами вживання та стилями (стилістично забарвлена).

Стилістично нейтральна (міжсильова) лексика – загальновживана лексика, що не пов’язана з певними функціональними різновидами мови і не має експресивного забарвлення. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов’язані з повсякденним життям, із спільними для більшості носіїв мови поняттями, є звичайними, зрозумілими для всіх.

Розмовна лексика – це прості слова, якими послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні (базіка, вайло, чимчикувати, хапуга, злюка, писака, читака, попобігати, попозаглядати, бос, велик, завучка, нулівка, телик, мобілка і подібн.)

Експресивно забарвлена лексика – це слова, що містять у своєму значенні компонент оцінювання, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності: тяжко, гніватися, теревенити, матінка. татко, лебідонька, чорнявенький, малесенький, землище, старезний і подібн.

Книжна лексика – це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення “кн.” (книжне) Наприклад, народ, партія, інтелігенція, держава, мир, війна, сесія, страйк, Верховна Рада; вугілля, штрек, лебідка, трос, вагонетка (для шахтарів), школа, гімназія, урок, учитель, кабінет, абітурієнт, студент, професор; сектор, відділ, управління .

Основну частину цієї лексики становлять терміни. Термін – це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки. Найважливішою ознакою термінів є їх однозначність. 

Офіційно-ділова лексика – це слова, що вживаються в офіційно-діловому стилі літературної мови

До експресивно забарвленої лексики належать діалектизми, арготизми, вульгаризми.

Діалектизми – це слова, що вживаються у мовленні не всіх людей – носіїв певної мови, а лише їх частини, яка проживає в одній з місцевостей території, де поширена ця мова: хтіти, меї, свеї, легінь (парубок), перун (грім), тайстра (торба), бане, просе.

Жаргонізми – один з різновидів соціальних діалектів, слова і вирази, властиві мовленню певної групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, родом занять: коза (зразок), хата (квартира), хвіст (академ-заборгованість), дирик (директор).

Арготизми – нелітературні слова і сполучення слів, які вживаються у мовленні декласових та антисоціальних елементів (злодію, рекетирів, бомжів, шулерів тощо). Ці слова стоять поза межами літературного вжитку: кишки (речі), карточка (обличчя).

Активна лексика – основна з погляду вживаності частина лексики, що вільно і постійно функціонує в різних сферах суспільного життя. До неї насамперед належать загальновживані слова, а також окремі терміни, професіоналізми, неологізми, наявні у повсякденному спілкуванні.

Пасивна лексика – це частина лексики, що мало або зовсім не вживається у повсякденному спілкуванні, але зрозуміла носіям певної мови.

До пасивної лексики належать історизми, архаїзми, неологізми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Історизми – це слова, що вийшли з активного вжитку разом з позначуваними ними реаліями. Вони не мають у сучасній українській мові синонімічних замінників. Це назви понять матеріальної культури (одягу – плахта, каптан, окупай, очіпок; знарядь праці – рало, ціп, серп; старовинної зброї-лук, спис, щит; грошей – золотий); соціально-політичної сфери (раб, плебей, боярин, соцький, волость, панщина), професій (ремісник, купець, кожум яка, зброяр, човняр, водонос), звичаїв і обрядів (досвітки, колодій), назви колишніх міст, поселень (Царгород, Тмуторокань, Кідекша).

Архаїзми – це витіснені іншими синонімами назви понять, що зберігаються і нині. Наприклад: піїт – поет, студій – студент, зелей-ник-лікар, глагол – слово, благоденствіє – достаток, злато-золото, зримий – видимий, рече – каже. Отже, поряд з архаїзмом завжди є синонім – звичайне сучасне слово. Архаїзми використовуються в сучасній мові тільки з певними стилістичними настановами – для створення історичного мовного колориту.

Неологізми – нові слова, створені для позначення нового, раніше невідомого поняття. Вони з’являються постійно, повсякчас. Це зумовлено потребами сучасної світової цивілізації: роздержавлення, доленосний. Ці слова зберігають статус неологізмів до того часу, поки вони не стають загальновживаними. Значна кількість сучасних нормативних слів вперше була зафіксована в кінці XIX – початку XX ст.: винахідник, дослідник, читач, гуморист, україніст, авторка, лікарка, письменниця, властивість, незалежність, націоналізація, демократизація, європеїзація.

Законспектувати поданий матеріал.

. Параграф 47, впр. 5, 7 (виконати)

 Тести на повторення 

1. Усі іменники належать до чоловічого роду в рядку:

а) суддя, собака, тракторист, кенгуру;

б) дід, путь, кожух, кобзар;

в)базар, Тбілісі, гончар, гармидер;

г) парус, гармаш, гарбуз, урду.

2. Безособове дієслово входить до складу речення:

а) Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли ( У.Самчук).

б) Минулося, розійшлося, і сліду не стало (Т. Шевченко).

в)Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес – усе те з’єднане в одному теплому погляді матері (У.Самчук).

г) Річані чаєчки літали понад ставком (І. Нечуй-Левицький).

3.Прислівники, що означають причину знаходяться в рядку :

а)опівдні,зісподу,вряд, зарані, зараз, вночі;

б) з болю, зозла, з переляку, з радості;

в)навмисне, на зло,на сміх, босоніж, щохвилини;

г) згарячу, спросоння, дуже, спересердя.

4. Усі числівники належать до складених у рядку :

а)шістнадцять, вісімнадцятирічний, триста, вісімсот;

б)сім восьмих, п’ятисотий, сімдесят, три чверті;

в)двадцять п’ять, три тисячі, сто один, двадцять два;

г)одна друга, чотирнадцять, сімнадцятеро, вісімсот.

5. Усі іменники вживаються тільки в однині:

а) Дніпро, Кавказ, побачення, щастя;

б)радість, сміх, молоко, глина;

в) листя, мрійність, сіль,пташеня;

г)синь, зустріч,глибінь, солома.

6. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ у рядку:

а)малий,молодий, розумний;

б)великий, хороший, поганий;

в) вдалий, скромний,хитрий;

г)страшний, веселий, щирий.

Перегляньте урок української мови за вивченою темою

https://www.youtube.com/watch?v=sJYbVksDVzo

01.02.2023

Урок № 37

Тема:Стилістичне використання синонімів,антонімів,паронімів.

Підручник: Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. загальн. Середн. Освіти/ О. Авраменко. – К.: Грамота, 2019. – 208 с. 

https://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/ukrayinska-mova-11-klas-avramenko-2019

Опрацювати тему: Стилістичне використання синонімів, антонімів і паронімів ( опрацювати лекційний матеріал стор.154-155).

Виконати: Впр.2,7, стор.155, 158 записати у зошити що таке пароніми, антоніми та синоніми, на які види їх поділяють, переглянути онлайн-урок.

https://www.youtube.com/watch?v=bBQvYgqCQ7s

25.01.2023

Урок №36

Тема:Стилістична помилка.

Стилістичне використання багатозначних слів.

Підручник: Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. загальн. Середн. Освіти/ О. Авраменко. – К.: Грамота, 2019. – 208 с. 

https://4book.org/uchebniki-ukraina/11-klass/ukrayinska-mova-11-klas-avramenko-2019

 

Опрацювати тему: Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів ( опрацювати лекційний матеріал стор.149-150).

Виконати: Впр.5,7, стор.151-153, записати у зошити визначення «стилістична помилка», «багатозначні слова», «омоніми».

18.01.2023

Урок № 35

Тема:Розділові знаки при прямій мові

Пряма мова завжди береться в лапки. Слова автора виді­ляються так:

1. якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеть­ся з великої літери:
   Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Су­хом­линський);
   

2. якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери:
   «Це вже батько розходився», – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський);
   «Туру-туру…та!.. туру-туру… та!..» – гриміла сурма, як за часів єрихон­ської облоги (М. Коцюбинський);

3) у середині прямої мови:

а) слова автора виділяються комою і тире з обох боків, як­що стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ні­який знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:
«Щодня, – думав він, – ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);

б) якщо слова автора стоять після знака оклику чи питання, то перед ними ставиться тире, а після них – крапка й тире. Пряма мова продовжується з великої літери
: «За віщо, за віщо я мушу терпіти стільки прикростей? – думав він, бігаючи по хаті. – Чи ж я хотів одібрати від них хліб?..» (М. Коцюбинський);

в) перед словами автора вживається кома і тире, а після них – крапка і тире тоді, коли вони стоять там, де повинна бути крапка. Друга частина прямої мови починається з вели­кої літери:
«Це музика весняних лугів, – кажу ді­тям. – У ставу ви бачите віддзеркалення блакитного небо­зводу» (В. Сухомлинський);

г) якщо перша частина прямої мови являю собою перерва­ну фразу, відділену крапками від другої, крапки залишаються, перед словами автора ставиться тире, а після них – кома й тире (іноді крапка й тире):
«Хе-хе, бодай вас… – Хома йому, – у мене вівсяної [соломи] є там… беріть… то­піть… помиримось» (А. Тесленко);

ґ) якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери:
«Аби хоч не побачив хто, – подумав та й порадив синові: – Ти отамо по­між хвойлівськими очеретами бовтайся» (Григір Тютюнник).

Пряма мова може бути діалогічною.

Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка за­писується з нового рядка і в лапки не береться. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання чи оклику).

Наприклад:

Ви швиденько одягаєтесь, вкладаєте все в рюкзак.
– Ну, бувайте здорові! Не сумуйте. Деньків за два-три я буду.
– А рушницю ти взяв?
– А й справді, де ж це вона?
– Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.
– Та хіба ж можна рушницею?!
– А що їй зробиться? Хоч яка-небудь користь із неї (Ос­тап Вишня).

Якщо репліки записують підряд у рядок, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире: Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав: «Здоров будь! У Христа ві­ру­єш?» – «Вірую!» – відповідав прибулий. – «І в Тройцю Святу віруєш?» – «Вірую!» – «І до церкви ходиш?» – «Ходжу». – «Ану, перехрестись!» Прибу­лий хрестився (М. Гоголь).

Законспектувати теоретичний матеріал (таблиці) у зошити.

Виконати завдання №3,7,стр.145-147 у підручнику.

19.12.2022

Урок № 31-32

Тема-Двокрапка і тире в складному реченні.

                                            У складному реченні двокрапку ставимо в таких позиціях.

1. Між частинами безсполучникового складного речення або складної синтаксичної конструкції, якщо друга (наступна) його частина:

а) розкриває зміст першої (попередньої) частини (в цілому або одного з її членів):

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський);

         У заголовках, назвах рубрик і т. ін.: Український правопис: так і ні (К., 1997) — назва книжки; Друга світова війна: причини поразок і перемог;

б) указує на причину або рідше, навпаки, на наслідок того, про що йдеться в першій (попередній) частині:

Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький);

2. У реченнях з прямою мовою після слів автора (див. 167, І, пп. 3, 4).
3. У складних реченнях, проміжних між складним безсполучниковим і складнопідрядним, коли зміст їхньої другої частини пояснює, уточнює зміст першої частини, а в складі другої частини є підрядні сполучники і сполучні слова:

Вирішили зробити таким чином: щоб щепленням проти грипу одночасно охопити школи всього району;

Ідуть дівчата в поле жати
Та, знай, співають ідучи:
Як проводжала сина мати,
Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко).

Законспектувати поданий матеріал.

Виконати завдання № 3,4.стр.137 у підручнику.

Перегляньте експрес-урок і перекажіть його зміст.

https://www.youtube.com/watch?v=vwK2vuFT3z8

12.12.2022

Урок № 29-30

Тема-Кома й крапка з комою в складному реченні.

Теорія:

Кома в безсполучниковому реченні

Кому ставимо між частинами безсполучникового речення, які виражають одночасність, послідовність дій і поєднуються інтонацією переліку.

Приклад:

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко).

 

Тихий шепіт пливе перед нами, дихання молодих колосків збирається в блакитну пару (М. Коцюбинський).

Кома в складносурядному реченні

Кому ставимо між частинами складносурядного речення, що виражають одночасність, послідовність подій, протиставлення, причиново-наслідкові зв'язки. 

Для поєднання  простих речень у складносурядному використовуємо також єднальні, протиставні, розділові сполучники (кому ставимо перед ними): і, й, та, але, проте, чи, або; не то..., не то...; чи..., чи...; ні..., ні... тощо.

Приклад:

Спинив коня, і вдарив кінь копитом у нетерпінні (М. Рильський). Тече Дніпро попід зелені гори, а на вершинах Київ мерехтить (Д. Павличко). То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить (Л. Глібов).

Кома в складнопідрядному реченні

Кому ставимо для відокремлення частин складнопідрядного речення (з одного боку або з обох боків, якщо підрядна частина всередині головної).

Приклад:

Люблю небо найбільше тоді, коли в ньому летить лелека до нашої хати (М. Вінграновський). Поруч, на зеленій галявині, що клинцем видається з вільшини,  пасуться корови (Г. Тютюнник).

Зверни увагу!

При складених сполучниках тому що, через те що, незважаючи на те що, після того як, дарма що, унаслідок того що, для того щоб кому треба ставити тільки один раз: або перед усім сполучником, або перед сполучником що, щоб, як. Позиція розділового знака залежить від змісту та інтонації.
 

Ґудзик відірвався тому, що був погано пришитий. Ґудзик відірвався, тому що був погано пришитий

Крапка з комою в складному реченні

Теорія:

Крапку з комою ставимо між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони досить поширені або всередині них уже є розділові знаки.

Приклад:

Хлопчик поминув сосняк, пішов дубиною; в дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму (М. Вінграновський).

Також крапку з комою ставимо між частинами складносурядного й складнопідрядного речень, якщо ці компоненти поширені чи мають свої розділові знаки.

Приклад:

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

І тепла радість душу обняла,

і сам не знаєш у задумі світлій,

Що краще — вечір цей чи ночі мла;

Що краще — біля тебе сад розквітлий

І серць квітучих трепет молодий

Чи над тобою зоряні сади (Б. Тен).

Люблю небо  уві сні, коли сниться мені воно в криницях; сниться в пригорщі води — з хмарами, коли я умиваюся вранці, що наче вмиваюся хмарами; і ще люблю небо найбільше тоді, коли в ньому летить лелека до нашої хати і дід іде до хати з ґирлиґою за плечима (М. Вінграновський).

Зверни увагу!

Замість крапки з комою можна вживати кому в простих і складних реченнях, крім безсполучникового.

 Правило коротко запишіть у зошити

Виконайте вправу №3,4,7 на стр. 131-135

07.12.2022

Урок № 27-28

Тема: Відокремлені оставини.

Теорія:

Відокремлені обставини, виражені дієприслівником, дієприслівниковим зворотом, іменником у непрямих відмінках, прислівниками, виділяються комами.

Обставини відокремлюють

За бажанням автора відокремлюють обставини, уведені за допомогою прийменників попри, залежно від, відповідно до, згідно з, з огляду на, унаслідок, подібно до, на  відміну від, за відсутності, за браком.

Приклад:

Попри попередження керівника групи, кілька дітей спустилося до ріки. Залежно від позиції в реченні поширене означення виділяють або не виділяють комами.

Обставини не відокремлюють

  

1. Пошукова робота

Умова завдання:

1Б.

Укажи речення з відокремленим означенням.

 

• Покривало ночі звивалось увись і знову, чадне, розпухле, смердюче, падало на здиблену землю (М. Стельмах).
• Українська трупа, може, гратиме в Києві (Л. Старицька-Черняхівська).
• Чи сиротина б затужила на мосту, побачивши могилу свого батька? (О. Довженко)
• На добраніч, мої голуб'ята, стеліться мерщій; пора спати (М. Стельмах).

  2. Укажи відокремлений додаток

Умова завдання:

1Б.

Відокремлений додаток є реченні (розділові знаки пропущено)

 

• Кожен із нас хлопців мріяв про різні речі (В. Шевчук).
• Поміж листя гнучи долу гілля висять великі жовті яблука (М. Слабошпицький).
• Настала ніч, засвітила в небі ясні зорі ближні й дальні (А. Шиян).
• Не маю іншого тепла крім тепла отчого краю (В. Баранов).
• 
  
• 3. Укажи відокремлену прикладку

  Умова завдання:

  1Б.

  Відокремлена прикладка є реченні (розділові знаки пропущено)

   

  • І з нулів можна дещо зробити зокрема ланцюг (Нар. творчість).
  • Поміж дерев скрадаються сторожко пантруючи на всі боки довговухі зайці (М. Слабошпицький).
  • Одна з доньок Євпраксія стала жоною ромейського царевича Олексія Комніна (П. Загребельний).
  • Краплі зронені хмарами були настояні на польових травах (В. Шкляр).. Знайди відокремлену обставину

    Умова завдання:

    1Б.

    Укажи речення з відокремленою обставиною.

     

    • Вам, бачу, дармового захотiлося? (М. Стельмах)
    • Гей, літа ж мої смагляві! Ви завжди зі мною (М. Скуба).
    • Він мав при боці маленьку справжню шабельку, виложену сріблом і поцяцьковану різними коштовностями (Ю. Смолич).
    • Дихалося важко, голова падала на груди, засинаючи сама по собі (Ю. Смолич).

Запишіть коротко правило у зошити і виконайте подані завдання.

Перегляньте відеоматеріал за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=Qec0Qcw_ezw

https://www.youtube.com/watch?v=QCGY1Rp3x1M

30.11.2022

Урок № 25-26

Тема:Відокремлені означення.

Відокремлені прикладки.

Означення відокремлюють у таких випадках:

• 1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Д. Павличко); Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра);
• 2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні вогні, переможні, урочі,

прорізали темряву ночі (Леся Українка);

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять цісля нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А. Шиян); / даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Л. Первомайський).

• 3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);
• 4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян);
• 5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (М. Карплюк);
• 6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький);
• 7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (О. Гончар).

Не відокремлюються:

• 1) означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Стоїть ліс темний і сумний (М. Рильський);
• 2) означення, що стосуються неособових займенників: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам лтника;
• 3) означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях (А. Малишко).

ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Поширені й непоширені прикладки бувають відокремленими і виділяються комами, якщо:

• 1) стоять після пояснюваного іменника: Секвойя, найвище дерево у світі, росте в Північній Америці і сягає заввишки до 120 метрів (Журнал); Микола, Прокопів хлопчик, такий школярик гарненький був (А. Тесленко);
• 2) стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок: Природний співак, Петро любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (Газета);
• 3) стосуються особового займенника (незалежно від місця в реченні): Заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді (Газета);
• 4) приєднуються за допомоги сполучника як і мають обставинний відтінок причини: У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О. Гончар);

Примітка. Прикладка зі сполучником як не відокремлюється комами, коли вона означає в ролі кого чи чого виступає предмет: Соняшник як декоративна рослина довго прикрашав тільки квітники та оранжереї (В. Уткін).

• 5) приєдується за допомоги слів родом, на ім 'я, на ймення, так званий: Полтавець родом, Симоненко закінчив свій короткий життєвий шляху Черкасах, у Шевченковім краю (О. Гончар); Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови (Л. Костенко);
• 6) приєднуються до пояснювальних членів речення словами або, тобто, особливо, як-от: Вікова психологія, тобто галузь психології, включає дитячу психологію, психологію розвитку дорослої людини і геронтопсихологію (3 підр.).

Примітка. Якщо прикладка має уточнювальне значення чи потрібно підкреслити самостійність або ж коли поширена прикладка має вже в своєму складі розділові знаки, вона відокремлюється за допомоги тире: За городом у нас стояв столітній кучерявий дуб - свідок мого захоплення Кобзарем (М. Познанська); Тільки стрічалися нам земляки наші - білі берези, явори й темні дуби... (Леся Українка).

Законспектувати теоретичний матеріал.

Виконати завдання №5(1-6),7(1),підручник стр.121-124.

23.11.2022

Урок № 23-24

Тема: Однорідні члени речення.

Розділові знаки при однорідних членах речення.

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією – вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію

• Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.);
• Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Жовж.);
• Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л.Укр.);
• Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення:

• Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.);
• Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.);
• Сніг укрив землю, стріхи, дерева (Гол.);
• Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.);
• Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі. (Тич.).

Однорідні члени речення пов’язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності:

• І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути незлим тихим словом;
• На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальню вальнихслів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде:

• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Ол.).
• Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.

---

Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома:

• Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.);
• Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).

Кома не ставиться:

1)  якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету:

• Піди купи хліба;

2)  якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не:

• Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Ол.).

---

Однорідні члени речення, з’єднані одиничними сполучниками.

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками:

• У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.);
• Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).

Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз:

• Коли між батьком і між сином Стоїть невидима стіна.
• На очі тоскно і полинно Сльоза накочує сумна (Крищ.);
• Він мав років десять чи двадцять.

---

Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками.

Кома ставиться:

1)  між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками:

• В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, І темні праліси, і гори;
• Безмежна тиша навкруги – Ні голосу, ні шуму. На все навіяли сніги Якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся);

2)  між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з’єднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників:

• В підземній глибині, в морях, і під водою, І на вершинах гір, і в хащах лісових, Уранці, вніч, удень, вечірньою порою, І в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос.);

3)  між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з’єднані сполучниками попарно:

• Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибокого увійшли в наше сьогоднішнє життя (З журн.).

Кома не ставиться:

1)  перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік:

• Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.);

2)  якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени речення:

• Курінь пах землею і мохом видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в туманні (Тют.);

3)  якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність:

• ні те ні се
• ні туди ні сюди
• ні риба ні м’ясо
• ні світ ні зоря
• ні кінця ні краю
• ні вдень ні вночі
• ні пуху ні пера
• ні живий ні мертвий
• Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.).

Виконайте тестові завдання. 

1. Однорідними підметами ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.
 Б На мент єдиний залиши свій сум думки і горе… 
В І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик... 
Г У кожного своя пустеля і свої міражі.
2. Однорідними додатками ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А У мудрої людини довгі вуха й короткий язик. 
Б Хрести лелеки мальви і жоржини були його єдині глядачі. 
В А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море. 
Г Література й народна поезія рідні сестри що взаємно збагачуються. 
3. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Завжди і скрізь будуть квіти для того хто хоче бачити квіти.
 Б Вона малює піч синім і червоним чорним і рудим жовтим і зеленим. 
В Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку. 
Г Солодка хвала від ворога на полі бою та не в полоні! 
4. Однорідними обставинами ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Коли все дуже правильно й бездоганно тоді виникає сумнів. 
Б Молодь вийшла в сад погуляти поспівати та пожартувати. 
В І сам собі постань законом і не вагайся не блажи... 
Г Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя. 
5. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Твої слова щирі добрі нагадують мамину колискову. 
Б Почувся знадвору чийсь тихий проте знайомий голос. 
В Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. 
Г Земля на тих полях була чиста чорна й сита. 
6. Двома рядами однорідних членів ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Українець є вдумливий радо згадує минуле свого народу й кохається в спогадах про героїчні вчинки своїх предків. 
Б Про велич нації та її моральний прогрес можна судити по тому як вона поводиться з тваринами. 
В Не дозволяйте помилкам і розчаруванням минулого контролювати й керувати вашим майбутнім. 
Г Борiмося за красу мови за правильнiсть мови за приступнiсть мови за багатство мови. 
7. Одним рядом однорідних членів ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А Людині властиво прагнути вічності знаходити в ній для себе мету й натхнення. 
Б Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками. 
В Малоросійство це не політика й навіть не тактика це тотальна капітуляція. 
Г То тут то там прокльовуються пагінці картоплі моркви гарбузів квасолі динь. 
8. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено) 
А На сукупних скрізь одгороджених тинами городах зеленіло бадилля кукурудзи. 
Б Коло хат у садках темніли купи вишень і стриміли здорові старі дикі груші. 
В Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори. 
Г У густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки. 
9. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них — тире в реченні (розділові знаки пропущено) 
А Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі. 
Б Усюди і на вулицях і круг стадіону й обабіч дороги до заводу росли молоді осокори клени й каштани. 
В Родина школа церква телебачення література усі повинні підкреслювати користь для себе й для загалу суворого дотримання законів. 
Г Три головні завдання є в українського народу досягнення правдивого й сталого щастя посилення єдності захист зовнішніх кордонів. 
10. Правильно розставлено розділові знаки в реченні 
А Усяке птаство, як-от деркачів, перепілок, куликів, курок — можна було викосити косою в траві. 
Б Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок можна було викосити косою в траві. 
В Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок, можна було викосити косою в траві. 
Г Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курок — можна було викосити косою в траві.

Однорідні члени речення

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою: 1) сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі); 2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи); 3) обох цих способів (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією й тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (Хоч був тато грізним, але нас дуже любив).

Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому (У. Самчук)). У реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду).

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку.

Не є однорідними членами: 1) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення (Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна)); 2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться); 3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх); 4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся).

Виконати завдання на стр.110-111 №3,4.

на стр.118 №6,8.

Підручник О.Авраменко 11 клас

16.11.2022

Урок № 21-22

Тема:Вставні конструкції.

Звертання.

Вставні та вставлені конструкції

Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення)

Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от:

1. Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось.

2. Вказує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, далі, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний.

3. Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи.

4. Вказує на джерело думки, характер висловлення: взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо.

Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок.

У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.

Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа. Якщо ж сполучник відноситься до інших членів чи до всього речення, то вставне слово обов’язково виділяється комами: А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік. Або, нарешті, кажуть, берега дати.

Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.

З в е р т а н н я — це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються. Під час вимови звертання виділяється паузами, а на письмі — комами або знаком оклику.

Українською мовою звертаються до дівчаток: Галинко, Іринко, Олечко, Оленко, Марійко, Наталочко, Світланко; 

до хлопчиків: Андрійку, Васильку, Михайлику, Петрику;

до дорослих: Ларисо Володимирівно, Тамаро Петрівно, Олександре Леонідовичу, Світлано Михайлівно, Оксано Віталіївно, Даниле Андрійовичу. 

 

Звертання — це слово чи сполучення слів, що називають того, до кого звернене мовлення, може стояти на початку, у середині або в кінці речення.

Звертання стоїть на початку речення: якщо вимовляється неоклично, то після нього ставлять кому, якщо вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставлять знак оклику (тоді наступне слово пи­шуть з великої букви).

Звертання стоїть у середині речення: його з обох боків виділя­ють його комами.

Звертання стоїть у кінці речення: перед ним ставлять кому, а піс­ля нього — чи знак оклику, чи крапку, чи знак питання (залежно від інто­нації).

Звертання стоїть на початку речення: після нього ставлять кому чи знак оклику (залежно від інтонації). Якщо перед звертанням стоять слова о, ой, то кому після них не ставлять (О Боже мій милий! За що ти караєш її, сироту?).

 

Звертання можуть бути непоширеними (складатися з одного слова: Дитинко, скільки тобі років?) і поширеними (при них є залежні слова: Дитинко маленька, скільки тобі років?), також однорідними (Ви окраса мого краю, калинонь­ко й горобино!) або повторювальними (Літо! Літо! Ти чудове!).

Риторичним звертанням називають звернення до відсутніх людей, до предметів, явищ природи (Літо! Літо! Ти чудове!).

Якщо звертання стоїть на початку речення, його вимовляють з оклич­ною інтонацією, коли — у кінці речення, оклична інтонація слабшає, у середині речення звертання вимовляють низьким тоном, прискорено, виділяючи паузою.

Звертання не виступає членом речення.

 

Найчастіше звертання виражається формою кличного відмінка іменни­ка, а також іншими частинами мови, що виступають у значенні іменника.

Кличний відмінок у звертаннях.

У звертаннях, що складаються з імені  та  по батькові,  обидва слова мають  закінчення кличного відмінка: Марино Тихонівно, Соломіє Арсеніївно. 

 

У кличному відмінку однини іменників І відміни вживаються закінчення  -о, -е, -є, -ю:

О мають іменники твердої групи: Ганно, книжко.

Е  мають іменники м’якої й мішаної груп: воле, земле, Ілле, душе, круче. 

Є  мають іменники  м’якої групи після голосного та апострофа: Маріє, Софіє, сім’є.

Ю  мають деякі пестливі іменники м’якої групи: матусю, бабусю, доню.

 

У кличному відмінку однини іменники ІІ відміни  мають закінчення  -у (-ю), -е.

Закінчення  -у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами –ик, -ок, -к), іншомовні імена та деякі іменники  мішаної групи з основою на шиплячий: батьку, синку,  Джеку,  Фрідріху,  товаришу,  слухачу.

Закінчення –ю  мають іменники м’якої групи: Віталію, Грицю, краю, місяцю.

Закінчення –е  мають  безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м’якої групи із суфіксом –ець, а також  деякі іменники мішаної групи:  Богдане, друже, козаче, орле, чумаче, шевче. 

Прізвища прикметникового походження на –ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн) при звертанні мають як форму називного, так і форму  кличного відмінка: Глібов і Глібове, Тютчев і Тютчеве. 

Географічні назви  із зазначеними суфіксами  мають у кличному відмінку закінчення –е: Києве,  Каневе,  Лебедине. 

 

У кличному відмінку іменники ІІІ відміни вживаються переважно в художніх текстах: радосте, юносте, любове.  

Законспектувати тезисно теоретичний матеріал

Виконати завдання №6,7 стр.108

09.11.2022

Урок №20

Тема:Пунктуаційна норма.Тире між підметом і присудком.

Тире між підметом і присудком ставиться:

1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками

або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема (Є. Гуцало).

Три рази по три — дев'ять.

 

2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом: 

Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив (М. Костін).

 

4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:

 Я — небо. Я — полотнище віків (А. Малишко). Це — мій народ (Б. Олійник).

 

Тире не ставиться, якщо:

1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником: 

Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).

 

2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

 

3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:

Серце не камінь. 

 

4. Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього:

Хліб  усьому голова (Нар. тв.).

 

5. Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:

 З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).

 

Законспектувати тезисно теоретичний матеріал

Виконати завдання №6,7 стр.108

09.11.2022

Урок №19

Тема:Контрольна робота.

Розвиток мовлення.Вільне есе.

Виконайте тестові завдання

Граматичних помилок немає в реченні

А За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс.
Б Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.
В Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.
Г Цього разу відпочинок здався більш гарнішим.
Д Наступного року очікують холоднуватішого літа.
Прочитайте речення.

Фігуристка, [...] хворобу, блискуче виконала складний стрибок.
Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ
А незважаючи на

 Б не дивлячись на В забувши про
Г подолавши Д попри
Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»
А мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.
Б перед вами раптово розпросториться лазурове море.
В дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.
Г згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.
Д усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.

Помилково вжито слово в рядку
А зачинити кабінет фізики Б доводити складну теорему
В складати випускний іспит Г мішати проводити урок

Літеру у на місці всіх пропусків треба писати в рядку
А ..війшли до комори, переконана ... цьому
Б... свободу віримо, прочитала ... книзі
В зайшла ... зошиті, пішли ... світлицю
Г була ... Львові, дивився ... стелю
Д приходила ... формі, жити... Фастові

НЕПРАВИЛЬНИМ є запропонований у дужках варіант рядка
А відповідно до Конституції (за Конституцією)
Б багатий кам'яним вугіллям (багатий на кам'яне вугілля)
В на вимогу прокуратури (по вимозі прокуратури)
Г берегти на всякий випадок (берегти про всяк випадок)
Д розумітися в оподаткуванні (розумітися на оподаткуванні)

Редагування потребує сполука в рядку
А згадати між іншим, принагідно згадати
Б упродовж місяця, на протязі місяця
В дотепер не з’ясовано, досі не з’ясовано
Г насамперед знати, передусім знати
Д знайти без зволікань, знайти негайно

Граматично правильно утворено словосполучення
А розпочнеться о четвертій годині
Б зустрінемося без десяти дев'ять
В тренувалися до пів сьомої години
Г прибігти без десяти хвилин третя
Д зателефонуйте після дев'яти

Позначте неповне речення, у якому слід поставити тире (розділові знаки опущено).
А Три по три дев’ять.
Б У тітки Василини рушники на стінах. (В. Лісовський)
В Не одежа красить чоловіка, а добрі діла. (Нар. творч.)
Г Надворі дощ, а я без парасольки. (О. Забужко)

Установіть відповідність між односкладними простими реченнями і їх типами.
1 узагальнено-особове
2 неозначено-особове
3 безособове
4 означено-особове
А Ми їхали тепер від села до села. (Ю. Смолич)
Б Сьогодні пишуть диктант. (М. Стельмах)
В Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко)
Г Бережіть час — його за гроші не купиш. (Нар. творч)
Д Пливу човником… (О. Копиленко)

Утворіть словосполучення, знявши дужки.
Завдавати (біль), ігнорувати (попередження), командувач (військо), стосуватися (ми)
Утворіть і запишіть речення.
Частина дітей (гралася, гралися) у схованку.
Більшість бійців (лягла, лягли) спати.
Команда "Динамо" (вийшла, вийшло) до фіналу змагань.
(Пройшло, пройшли) в мовчанні кілька хвилин

Напишіть вільне есе на тему"Усі успіхи починаються із самодисципліни"

Обсяг довільний.

02.11.2022

Урок № 18

Тема:Контрольна робота.

Виконайте тестові завдання

Граматичних помилок немає в реченні

А За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс.
Б Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.
В Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.
Г Цього разу відпочинок здався більш гарнішим.
Д Наступного року очікують холоднуватішого літа.
Прочитайте речення.

Фігуристка, [...] хворобу, блискуче виконала складний стрибок.
Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ
А незважаючи на

 Б не дивлячись на В забувши про
Г подолавши Д попри
Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»
А мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.
Б перед вами раптово розпросториться лазурове море.
В дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.
Г згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.
Д усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.

Помилково вжито слово в рядку

А зачинити кабінет фізики

 Б доводити складну теорему

В складати випускний іспит 

Г мішати проводити урок

Літеру у на місці всіх пропусків треба писати в рядку
А ..війшли до комори, переконана ... цьому
Б... свободу віримо, прочитала ... книзі
В зайшла ... зошиті, пішли ... світлицю
Г була ... Львові, дивився ... стелю
Д приходила ... формі, жити... Фастові

НЕПРАВИЛЬНИМ є запропонований у дужках варіант рядка
А відповідно до Конституції (за Конституцією)
Б багатий кам'яним вугіллям (багатий на кам'яне вугілля)
В на вимогу прокуратури (по вимозі прокуратури)
Г берегти на всякий випадок (берегти про всяк випадок)
Д розумітися в оподаткуванні (розумітися на оподаткуванні)

Редагування потребує сполука в рядку
А згадати між іншим, принагідно згадати
Б упродовж місяця, на протязі місяця
В дотепер не з’ясовано, досі не з’ясовано
Г насамперед знати, передусім знати
Д знайти без зволікань, знайти негайно

Граматично правильно утворено словосполучення
А розпочнеться о четвертій годині
Б зустрінемося без десяти дев'ять
В тренувалися до пів сьомої години
Г прибігти без десяти хвилин третя
Д зателефонуйте після дев'яти

Позначте неповне речення, у якому слід поставити тире (розділові знаки опущено).
А Три по три дев’ять.
Б У тітки Василини рушники на стінах. (В. Лісовський)
В Не одежа красить чоловіка, а добрі діла. (Нар. творч.)
Г Надворі дощ, а я без парасольки. (О. Забужко)

Установіть відповідність між односкладними простими реченнями і їх типами.
1 узагальнено-особове
2 неозначено-особове
3 безособове
4 означено-особове
А Ми їхали тепер від села до села. (Ю. Смолич)
Б Сьогодні пишуть диктант. (М. Стельмах)
В Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко)
Г Бережіть час — його за гроші не купиш. (Нар. творч)
Д Пливу човником… (О. Копиленко)

Утворіть словосполучення, знявши дужки.
Завдавати (біль), ігнорувати (попередження), командувач (військо), стосуватися (ми)
Утворіть і запишіть речення.
Частина дітей (гралася, гралися) у схованку.
Більшість бійців (лягла, лягли) спати.
Команда "Динамо" (вийшла, вийшло) до фіналу змагань.
(Пройшло, пройшли) в мовчанні кілька хвилин

Урок № 17

Тема:Будова складного речення й логічні помилки в ньому.

Складним  називається речення, яке має дві (чи більше) граматичні основи. Частини складного речення, поєднані за змістом, інтонаційно та граматично, будовою подібні до простих речень.

Засобами зв'язку між частинами складного речення є зміст, інтонація, сполучники й сполучні слова.

 

Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, двокрапка, тире, крапка з комою. Є випадки, коли розділових знаків між частинами складного речення немає.

 

Залежно від способу поєднання частин складні речення поділяються на:

1. Складні сполучникові речення (між частинами є сполучник сурядності чи підрядності або сполучне слово).

Приклад:

Змінюватимуться часи, але пісня завжди залишатиметься душею української нації. (Сполучниковий зв'язок; сполучник але). 

[   ], але [   ].

 

Степанко радий старатися, хоч і страшнувато було (В. Шкляр). (Сполучниковий зв'язок; сполучник хоч). 

[   ], (хоч ).

 

Вона не знала, що й думати. (Сполучниковий зв'язок; сполучне слово що). 

[   ], (що ).  

Складні сполучникові речення, у свою чергу, поділяють на два види:

Складносурядне речення  (частини його рівноправні, незалежні й поєднані сполучниками сурядності)

Приклад:

Василько показав свій щоденник, і дід посміхнувся.      [   ], і [   ]

Складнопідрядне речення  (одна частина його є головною, друга залежною - підрядною; пов'язані вони сполучниками підрядності або сполучними словами; від головної частини до підрядної можна поставити запитання)

Приклад:

Василько показав свій щоденник (з якою метою?), щоб дід йому повірив. [   ],(щоб).

2. Складні безсполучникові речення  (частини поєднано інтонаційно без сполучників і сполучних слів).

Приклад:

Якісь таємничі, тривожні, болючі чуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі (І. Франко).  [   ];[   ].

  3. Складні речення з різними видами зв'язку  (в одному реченні наявні сполучникові й безсполучникові зв'язки або сполучникові сурядні й підрядні).

Приклад:

Небо розквітало неквапно, наче стягнуто було з нього мережану заслону,погасли зірки, і незвідь-куди пропав блідий місяць (В. Шевчук). (У цьому реченні є сполучниковий підрядний зв'язок-сполучник наче; безсполучниковий звязок; сполучниковий сурядний зв'язок-сполучник і). [   ], (наче), [   ], і [   ].

Запишіть коротко правила в зошити.

Виконайте завдання №2 на стр.96,№7 на стр.99

26.10.2022

Урок №16

Тема:Просте ускладнене речення.

Ускладнення речень Однорідними членами Відокремленими членами Звертаннями Вставними компонентами Вставленими компонентами І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра). Я люблю українське село,повне шуму, повне дум(В.Сосюра). Сонце! Сонце! Це тебе,довічний світе,стріваючи, вітає земля(Панас Мирний). Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний). Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський)   У реченні можуть бути не тільки члени речення, з'єднані між собою підрядним зв'язком (способом узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.

Запишіть коротко правила в зошити.

Виконайте завдання №3,4 на стр.92 у підручнику

26.10.2022

Урок №15

Тема:Порядок слів у реченні

Про прямий та непрямий порядок слів у реченні та способи їх смислового виділення

В українській мові порядок слів у реченні вважають вільним, тобто за тим чи іншим членом речення не існує суворо закріпленого місця. Розрізняють два типи порядку слів у реченні: прямий і непрямий.

Прямий порядок слів вважають нейтральним, він є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів мовлення. НАПРИКЛАД: 1. Пилип Орлик вирушає в Європу для переговорів з керівниками великих держав (М. Слабошпицький). 2. А сон пливе у тихі верболози (І. Шарапов).

У разі непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові смислові   відтінки, посилюється виразність слів. Непрямий порядок слів використовується в художньому та розмовному стилях для виділення змістової значущості тих чи інших слів у реченні або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення. НАПРИКЛАД: По воді-бистрині ніжно-синій день хмарки золоті розіслав (М. Шпак). 2. А земля моя щастя родить (М. Сом).

Зверніть увагу!

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Сашко виконав два дні тому записані вправи. Із цього речення незрозуміло, що було два дні тому – виконання вправ чи їх записування. Потрібно було сказати: Два дні тому Сашко виконав записані вправи. Якщо у ви відчуваєте, що ваша українська мова потребує вдосконалення, зверніться до репетитора української мови на нашому сайті.

Логічний наголос – це виділення більшою силою голосу найважливішого слова в реченні. НАПРИКЛАД: 1. Завтра відбудеться конкурс . 2. Завтра відбудеться конкурс 3. Завтра відбудеться конкурс.

У наведених реченнях логічно наголошуються виділені слова, бо вони виражають найсуттєвіше в повідомленні, а значить, і мають найбільшу смислову вагу. У цьому можна пересвідчитися, поставивши відповідні запитання. Перше речення є відповіддю на запитання «Коли відбудеться конкурс?», друге – «Чи відбудеться завтра конкурс?», третє – «Що відбудеться завтра?»

Зверніть увагу!

Кінець речення – це сильна позиція для будь-якого члена речення, і найпростішим способом виділення якогось слова чи словосполучення є винесення його на останнє місце в реченні.
Порівняйте:

1. У нашій школі проходили змагання з гімнастики.
2. Змагання з гімнастики проходили в нашій школі

Законспектуйте правило у зошити.

Виконайте завдання № 3,4 у підручнику на стр.92.

19.10.2022

Урок №13-14

Тема:Одоскладні речення.

Написання есе.

Прості односкладні речення

В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка); другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий. Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні прості речення поділяються на два типи: 1) з головним членом-присудком; 2) з головним членом-підметом. Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними і поширеними.

Види односкладних речень

1) Означено-особові — речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що вказує на виконавця дії, носія ознаки чи стану (Хочу плакати, але замість того завжди сміюся).

2) Неозначено-особові — речення з головним членом-присудком, який відноситься до всіх осіб взагалі або до неозначеної кількості осіб (У школі готуються до свята рідної мови).

3) Узагальнено-особові — речення з головним членом-присудком, який вказує на дію, ознаку чи стан, які можуть стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. Такі речення переважно вживаються в прислів’ях та приказках (Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Нар. тв.)).

4) Безособові — речення з головним членом-присудком, який називає дію або стан, що не мають виконавця або носія, і може бути виражений безособовим дієсловом, дієслівними формами на -но, -то, неозначеною формою дієслова, прислівником, словами нема, не було, не буде, при яких стоїть додаток у родовому відмінку (Так тихо, тихо скрізь (П. Тичина)).

5) Називні — речення з головним членом-підметом, який стверджує наявність, існування предметів чи явищ (Сонячні чудесні міста. Вільні люди (О. Гончар )).

 

Запишіть правила у зошити.

Виконайте завдання № 5,6 на стр.87-89,у підручнику.

Напишіть вільне есе на самостійно обрану тему.

12.10.2022

Урок №11-12

Тема:Неповні речення

Пасивні конструкції

Неповні речення — це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

За умовами пропуску головних чи обов’язкових членів речення неповні речення поділяються на кілька видів: власне-неповні та еліптичні. Власне-неповні у свою чергу поділяються на контекстуальні, ситуативні, парцельовані й обірвані. ^[1]

Типи неповних речень:

• Контекстуальне
• Ситуативне
• Еліптичне

Будь-яке просте речення може бути повним або неповним. Поняття-термін неповне речення якоюсь мірою умовне, адже це є підставою для мотивації висновку, що вони недосконалі за однією з тих якостей, які притаманні реченню або становлять відступ від синтаксичної норми на реченнєвому рівні, тобто не зовсім повноцінні структурно, граматично, комунікативно чи функціонально. У цьому зв'язку варто зауважити, що з погляду власне лінгвістичного в українській мові взагалі немає нічого неповноцінного, недосконалого. Вади чи недосконалості стосуються не мови, а мовлення-саме індивідуального мовлення, в якому більшою чи меншою мірою порушуються мовні норми.

Неповні речення — це повноцінні спілкувальні конструкції, до того ж, максимально економні, лаконічні, словесно згущені, зредуковані, фрагментарні, стилістично доцільні.

Неповними називаються речення, в яких одна з ланок їхньої внутрішньосинтаксичної будови (один чи кілька членів речення, частина одного із членів речення) не вимовляється (не вербалізується) і втой же час фіксується свідомістю, є повністю або ж достатньо зрозумілою. Наприклад: Вам подобається професія вчителя? — Дуже(І.Вільде).

Неповне речення-своєрідні засоби спілкування. Вдалі сполуки повних і неповних структур створюють своєрідний колорит невимушеного побутового спілкування. Тому неповні речення, як і повні, доцільно розглядати у двох основних аспектах:

1) Конструктивний (формально-граматичний)

2) Комунікативний

На конструктивному рівні сутність багатьох неповних речень пояснюється зсередини, у відриві від контексту, оскільки такі речення є автономні, самодостатні, як от: Уже сонце на небі (Ю.Яновський). На міст!- Крикнув він до вершників.- Через Десну! (О.Копиленко).

У комунікативному плані більшість неповних речень залежить від ситуації, в якій вони побутують, використовуються. Наприклад: Та ні, — заперечила несміливо (І.Вільде). У наведеному прикладі попередні речення не записано, тому зміст діалогу незрозумілий.

Утворенню неповних речень сприяють повні форми позамовного і власне мовного характеру, зокрема в діалогічному мовленні, коли за певних комунікативних ситуацій немає потреби вживати повне речення. До того ж, часто під час спілкування наявні предмети, про які мовиться, у безпосередньому зоровому сприйманні.

Наприклад: Потримай.(Співрозмовник подає сумку).

Реченнєва структура може набути чіткої модальності (прохання, перестороги, вимоги, запрошення), завдяки використанню крім слів, інтонації, виразної міміки, жестів, руху.

Інша річ, коли конкретна ситуація відтворюється графічно, тобто записується текст. Зрозумілим кожне з неповних речень стає тільки завдяки змістовим зв'язкам з навколишніми реченнями, найчастіше з попередніми. Наприклад: Я р о с л а в: -Ти, каменщик, коли будуєш церкву, Єдиний кут свій бачиш. Я ж усю від самого підмурку до хреста (бачу церкву) (І.Кочерга).

Отже, на формування неповних речень впливають внутрішньосинтаксичні і зовнішньосинтаксичні чинники.

Зовнішньосинтаксичні чинники формування неповних речень належать до позамовних явищ: конкретність ситуації, життєве середовище, обставини, за яких стає можливим функціонування будь-якої речннєвої конструкції.

І внутрішньо- і зовнішньосинтаксичні чинники дають мовцям змогу зберігати у свідомості пропущену в неповному реченні словоформу, слово.

Пропуск (опущення, випущення, неназивання, еліпсис) окремих частин реченя не тільки узгоджується з комунікативною метою речення, а й допомагає осягнути її найбільш природним і зручним способом, еконмно, без повторення вищесказаного і відомого (у власне неповних реченнях), без називання зрозумілого.

Неповні речення конструюються з урахуванням типової повних речень.

Вони можливі тільки тому, що відповідні думки можна передати граматично повною формою. Це паралельні, синтаксично синонімічні засоби виразу того самого змісту, і тому, як і повні речення, їх треба поділяти на двоскладні і односкладні. Пропущені члени (член) речення в будь-якому двоскладному і односкладному реченні встановлюються:

1) з попередніх чи подальших речень: Дзигарі в столовій пробили другу. Голосно, різко(М.Коцюбинський);

2) з конкретної ситуації, обстановки, розмови: Яке ж велике!(море)(О.Гончар);

3) із змісту самого неповного (еліптичного) речення: З приїздом вас! — трохи подумавши, додав учитель (А.Тесленко); вітаю, вітаємо.

Неповні речення широко вживаються у розмовно-побутовому мовленні, а також у художньо-літературних текстах, переважно в діалогах.

Запишіть правила у зошити (коротко).

Виконайте завдання №3,4 на стр.86-87 у підручнику.

Тема:Пасивні конструкції

Перегляньте відеоурок за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=z4EuhvbQ27s

Виконайте тести

      Дієслово як частина мови. Дієслівні форми

1. Дієсловами є всі слова в рядку
А запобігати, співати, спати, зробивши Б хотіти, сумувати, сон, сонно В відлуння, кликати, зеленити, сказано Г приниження, напружуватися, підзеленити, чвалати Д сидіти, писати, скакун, глядіти	А Б В Г Д
2. Дієсловами є всі слова в рядку
А працювати, дивитись, письмо, лозунг Б височіти, іти, мести, танцюючий В шкода, бігти, бентежити, жаль Г читати, галоп, жаліти, віддаль Д збентежений, зелень, годувати	А Б В Г Д
3. Форми дієслова є всі слова в рядку
А розв’язую, зробив би, сумуючи, голод Б читати, виростатимуть, світає, писання, В перемогти, застелений, їжа, біганина Г любити, розв’язаний, перемогти, написано Д варити, проростити, читаючи, любов	А Б В Г Д
4. Форми дієслова є всі слова в рядку
А показати, улюблений, вари, їжа Б хотіти, їзда, проїжджаючи, їздив би В їздити, знайти, шукаючи, досягнути Г нагромаджувати, досягнення, хотів би, зважаючи Д шукати, написаний, сум, ніжитися	А Б В Г Д
5. У неозначеній формі всі дієслова рядка
А розбігтися, нагромадити, воркотати, вирізьбити Б знехтувати, знайти, повірили, хилитися В відпороти, випорскнув, бажає, зневажити Г домагатися, знайдено, сіяти, сіяв би Д виріс, озеленити, догоріти, відбутися	А Б В Г Д
6. У неозначеній формі всі дієслова рядка
А розрісся, забезпечити, гоїть, воркотіти Б дихатиме, відбуватися, розширилися, марить В вручити, кликати, ридати, вчити Г спізнитися, робитиме, вчитися, полоти Д побачаться, зсунувся, перелякається, пермагати	А Б В Г Д
7. Неозначена форма дієслова є в реченні
А Ми обрали незалежність, бо є нащадками поколінь, які віками мріяли про Українську державу, здобували волю своїм потом і кров’ю. Б Наше коріння не дасть вітрам історії погнати нас перекотиполем. В Ми будемо сучасною нацією в динамічному глобальному світі і станемо рівними серед рівних. Г Над нами сяятиме національний миньо-жовтий прапор, над нами мільйонами голосів завжди звучатиме гімн України. Д Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні.	А Б В Г Д
8. Неозначена форма дієслова є в реченні
А Осягнути подумки все, що сталося з початку нової ери бодай у нашій країні, – справа безнадійна. Б Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. В Здобувши незалежність, ми прокинулися нарешті від летаргійного сну, випросталися на повен зріст і на весь світ заявили, що ми таки є народом! Г Давня істина: сьогоднішній день – похідне вчорашнього, а завтрашній – похідне сьогоднішнього. Д Зміцнів Київ, знову став культурною віссю нашої землі.	А Б В Г Д
9. Усі дієслова належать до особових форм у рядку
А народжують, мастити, гуляють, зробивши Б ворогують, мітингують, воювати, летіла В впевнений, жевріючи, малюючи, хочу Г малюю, смієшся, говорять, плачу Д злюсь, сплять, змарнілий, витру	А Б В Г Д
10. Усі дієслова належать до особових форм у рядку
А хочемо, оформлюють, веземо, писати Б купуватиму, ходить, прозираємо, тремтіли В вечеряти, являється, захищає, вміти Г готувати, символізував, знаходити, дзвонімо Д блука, кружляє, проспать, розбуди	А Б В Г Д
11. У формі 1-ї особи однини всі дієслова в рядку
А мерехтимо, веземо, вітаю, пишу Б хочу, прошу, цілуватимеш, купую В граємо, знаємо, робимо, пишемо Г ризикую, співаю, виношу, розрісся Д звертаюсь, дихаю, ходжу, мостимо	А Б В Г Д
12. У формі 1-ї особи множини всі дієслова рядка
А мерзну, лінує, сподіваємось, усміхаємося Б шануватиму, розмірковуємо, вивчаємо, чекаю В допомагаю, написано, розважатимемо, вводимо Г вибачаємо, поділяємо, пишуть, проходимо Д встановлюємо, плачемо, зупинимо, хочемо	А Б В Г Д
13. У формі 2-ї особи однини всі дієслова рядка
А говорю, запиши, прийдеш, співаючи Б приготуєш, шануватимеш, співаєш, відповідай В зрозумієте, ходитимете, топчеш, перебіжи Г бажаємо, сміюся, плаче, говорю Д з’їж, терпіть, стій. кричи	А Б В Г Д
14. У формі 3-ї особи однини всі дієслова рядка
А малює, п’ємо, мовчатиме, кричить Б пектиме, косить, хоче, боїться В демонструє, презентує, оспівує, маринує Г освітлюватиме, захоплюються, снідає, плачуть Д сміялася, плаче, нехтують, сивіє	А Б В Г Д
15. Знайдіть дієслово з префіксом с-
А ..цідити Б ..шити В ..фотографувати Г ..сунути Д ..чепити	А Б В Г Д
16. Допущено помилку у правописі особових дієслів у рядку
А малюють, переказуєш Б одержують, хочеш В водете, жениш Г відпишемо, скажуть Д наллють, будуть	А Б В Г Д
17. Укажіть речення, у якому вжито безособові дієслова
А Сумовито скрипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен. Б Коли тихого вечора починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. В Потемніло, завітрило, закрутила курява. Г Самі на себе дивляться ліси, загублені від власної краси. Д Читай і думай, друже мій. і не цурайся свого роду.	А Б В Г Д
18. Усі дієслова доконаного виду в рядку
А виступити, зробити, зрозуміти, заспівати Б підходити, слугувати, загартувати, сходити В купатись, погрітись, тиснути, говорити Г падати, помиритись, занепокоїтись, труситись Д горіти, сумувати, розписати, гладити	А Б В Г Д
19. Усі дієслова доконаного виду в рядку
А заклеїти, доїти, продати, скосити Б випити, чути, боротися, охороняти В сфотографуватись, навчатися, здолати, засіяти Г начитатись, змолоти, прокинутись, створити Д віддати, лежати, станцювати, просити	А Б В Г Д
20. Усі дієслова недоконаного виду в рядку
А мовчати, полетіти, горіти, сидіти Б бігти, слугувати, зрозуміти, боротися В з’їсти, підходити, зачекати, охороняти Г давати, стояти. казати, сподіватися Д любити, впіймати, тиснути, просити

05.10.2022

Урок № 9-10

Тема:Уживання прийменників.

Варіанти граматичного зв"язку підмета і присудка.

1. Правопис прийменників

Теорія:

Прийменники з іншими частинами мови пишуться окремо.

Уві сні, піді мною, на жаль.

Зверни увагу!

Між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення (на превеликий жаль, при крутому березі, ліг на правий бік).

Написання прийменників

Похідні прийменники пишемо разом, окремо, з дефісом.

Пишемо з дефісом

• складні прийменники, утворені від непохідних за допомогою прийменника з(із): з-поза, з-проміж, з-серед, з-між, з-понад.

Пишемо окремо

• складені прийменники, утворені від іменників та прислівників з непохідними прийменниками: в кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, в силу, з метою, за винятком, за допомогою, на відміну від, на випадок, на чолі, залежно від, за рахунок, згідно з, на шляху до, незалежно від, незважаючи на, поряд з, під кінець, під час, по відношенню до, у відношенні до, у зв’язку з, у відповідь на, у(в) разі.

Зверни увагу!

Слід відрізняти прийменники від прислівників, які пишуться разом:

прислівники	прийменники
углиб	у глиб століть
спочатку	з початку тижня
відійшов убік	у бік від річки

Пишемо разом:

• складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді — трьох) прийменників зі словом будь-якої частини мови: вна́слідок (уна́слідок), вподо́вж (уподо́вж), впродóвж (упродóвж), за́мість, навздогíн, навко́ло, навперéйми, назýстріч, напередо́дні, наприкінці́, повздóвж;

• складні прийменники, утворені з двох і більше простих прийменників: за́для, зара́ди, окрі́м, по́за, помі́ж, по́над, попере́д, по́при, посе́ре́д, про́між.

Особливості вживання прийменників

Варто пам’ятати про таку фонетичну особливість української мови, як чергування прийменників У/В, прийменника З чи його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО), пов’язані з милозвучністю (тяжіння до послідовного чергування в мовному потоці звуків за моделлю  «приголосний — голосний — приголосний — голосний...»).

 

Прийменник У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: десь у хлібах кричав перепел;
• на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: сидимо у вагоні;
• після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись (Б. Олійник).

В уживається:

• між голосними: прийшла в оточенні; бачила в озері;
• перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері купатися краще.
• після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хв та ін.): зайшли в ліс; але: побачила у вікно.

Позиції вживання прийменника З та його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО)

З уживаємо:

• на початку речення перед буквою, що позначає голосний: З одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов);
• усередині речення перед такою самою буквою незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Диктант з української мови; Контрольна робота з української мови; На додаткових заняттях учитель працює по-різному: з усіма учнями або з одним-двома;
• на початку речення перед буквою, що позначає приголосний (крім свистячих з, с, ц та шиплячих ч, ш, шч): З лісу потягло прохолодою; З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка); рідше — перед початковим буквосполученням чи буквосполученням наступного слова, якщо попереднє слово закінчує буква, що передає голосний: З другого боку простяглися поля; Вона відвідала з друзями Київ; Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко);
• між двома буквами, перша з яких позначає голосний, а друга — приголосний: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Варіанти ІЗ, ЗІ (ЗО) вживаємо перед буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних, та для досягнення милозвучності.

• ІЗ уживаємо переважно перед буквами, що позначають свистячі та шиплячі звуки (з, с, ц, ч, ш, шч) незалежно від закінчення попереднього слова та між буквосполученнями (після них або перед ними): Перстень виготовлено із золота; Із шовку виготовили вітрила; Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (М. Коцюбинський);
• ЗІ вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має початкові з, с, ш, шч та ін., незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зустріли ворога… зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі знаком запитання (І. Драч);

Зверни увагу!

У позиції перед деякими буквосполученнями варіанти ІЗ та ЗІ можуть бути взаємозамінними. Устав разом із сходом сонця і Устав разом зі сходом сонця.

• ЗО як фонетичний варіант прийменника зі завжди вживаємо із числівниками два, три: Позичив зо дві сотні; Проспав зо три години та із займенником мною: Він був зі (зо) мною.

Типові помилки у вживанні прийменників

Часто в мовленні трапляються неправильні конструкції з прийменниками.

Наведені у таблиці фрази ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменників.

 

Правильно	Неправильно
завдання з біології	завдання по біології
через технічні причини	по технічним причинам
змагання зі стрільби	змагання по стрільбі
на тему	по темі

Зверни увагу!

У більшості випадків вибір прийменника визначається тради­цією, наприклад: відпочивати в са­наторії — відпочивати на туристичній базі, у вихідні — на цьому тижні тощо.

1. Тест на правопис через дефіс

Умова завдання:

1Б.

Укажи прийменник, який пишеться з дефісом.

 

• (по)серед
• (у)зв’язку
• (на)зустріч
• (з)посеред

2. У чи В

Умова завдання:

2Б.

Вибери потрібний прийменник.

 

1. Була 

 садку.

 

2. Побачити 

 Вінниці.

Варіанти відповідей:

в

у

3. Вживання прийменника по

Умова завдання:

1Б.

Із двох запропонованих словосполучень вибери те, у якому немає відхилення у вживанні прийменника ПО та скопіюй його у поле для вводу.

 

По технічним причинам — Через технічні причини

 

4. Відповідно до написання

Умова завдання:

3Б.

У поле для вводу запиши відповідно  до написання прийменники з іншими частинами мови.

 

1. Я не літав (внадзоряні)  країни, а все державсь бездольної землі.

 

2. Що в світі миліше (надзоряні)  ночі, що в світі ясніше (надмилого)  

5. З/ІЗ/ЗІ

Умова завдання:

1Б.

Обери прийменник, який слід вставити на місці крапок.

 

Дивитися ... берега.

 

• з
• із
• зі(зо)

1. Особливості узгодження підмета з присудком

Теорія:

Зв'язок підмета й присудка має свої особливості. Форми роду й числа  присудка залежать від форм підмета.

Приклад:

Ноги плутались у мокрій траві (підмет і присудок мають форму множини).  На їх очах маленький струмок безупинно збільшувався від дощової води (підмет і присудок мають форму чоловічого роду однини) (М. Трублаїні).

Підмет виражено сполученням числівника з іменником

Якщо підмет виражений сполученням кількісного чи збірного  числівника з іменником, то присудок

  

Якщо складений підмет означає часовий відрізок (вік людини, кількість років, годин), то присудок ставиться в однині.

Приклад:

Сім літ  промайнуло, як день. До Нового року залишилося  десять хвилин.

Якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи тощо) або іменник із значенням кількості (десяток, сотня, третина, половина, частина, більшість тощо), то присудок переважно має форму однини й узгоджується з підметом за родами (у минулому часі).

Приклад:

Після теплого літнього дощу з'явилося багато грибів. Більшість акціонерів  погодилася з думкою голови наглядової ради.

Якщо при складеному підметі стоїть означення у формі множини, то присудок теж має форму множини.

Приклад:

Оті  три сосни  нагадували про батька.

Підмет виражено іменниками

Якщо підмет виражений словосполученням — іменник у Н.в. + із + іменник в Ор.в. («хтось із кимось»), то присудок має форму множини.

Приклад:

Гуска з кабаном їдять щось з одного корита в повній згоді (О. Довженко).

Зверни увагу!

Якщо конструкція «хтось із кимось» поєднана з присудком в однині, то в такому реченні підмет простий. 
 

Гора  з горою не сходиться, а людина з людиною зійдеться (Нар. творчість).

Якщо однорідні підмети вжито без сполучників або з єднальними сполучниками, то форма присудка залежить від його позиції стосовно підметів.

При однорідних підметах, з'єднаних розділовими чи протиставними сполучниками, присудок завжди має форму однини.

Приклад:

Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки (О. Донченко).

Якщо підмет ужито з прикладкою, то рід присудка треба узгоджувати з родом підмета, а не прикладки.

Приклад:

Музей-садиба був реконструйований за кошти меценатів.

Узгодження складеного іменного присудка

 

Якщо іменна частина вказує на постійну ознаку, то вона набуває форми називного відмінка, якщо на тимчасову — орудного.

1. Знайди помилку

Умова завдання:

1Б.

Зв'язок між підметом і присудком порушено в рядку

 

• Коли б хоч десята частина з його бажань здійснились!
• Пара гарячих сліз збігла йому по темному лиці, по сивих вусах аж на груди (М. Левицький).
• Перед коршмою [корчмою] стояла досить велика купа селян (І. Франко).
• Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Леся Українка).

2. Вибери речення

Умова завдання:

1Б.

Зв’язок між підметом і присудком порушено в реченні

 

• Хлопець був дужий, високий і широкоплечий (Н. Бічуя).
• Гарне було воно, те обличчя (М. Левицький).
• Сусідні хати віддалеки були похожі на пустки (Т. Осьмачка).
• Ваза була скляною.

Виконайте подані тестові завдання

Правило вивчити

28.09.2022

Урок № 7-8 

Тема:Контрольна робота.

Морфологічна норма.

Практична риторика

(виконання обов‘язково у зошитах, надіслати фотозвіт на електронну пошту)

 

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Риторика – це:

А відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу

 іншому;

Б наука про правильну вимову та наголошення слів;

В теорія ораторського мистецтва;

Г емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

2. Батьківщиною красномовства вважають:

А Давній Єгипет;

Б Стародавній Китай;

В античну Грецію;

Г Давній Рим.

3. Батьком риторики називають:

А Арістотеля;

Б Платона;

В Демосфена;

Г Цицерона.

4. Видатні оратори Київської Русі – це:

А Демосфен та Цицерон;

Б  Іларіон та Кирило Туровський;

В  Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;

Г  Михайло Ломоносов та Георгій Кониський.

5. Думка, істинність якої вже доведена чи перевірена, - це...

А демонстація

Б аргумент

В доказ

Гтеза

6.Учення про правила ведення суперечок називають

А еристикою

Б дискусією

В диспутом

Г полемікою

7.Морфологічні норми – це…

А єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі

Б загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів

В усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. 

Г система вимог, які визначають обов'язки людини по відношенню до оточуючого світу.

8.Якими членами речення бувають прикметники?

А Обставинами;

Б додатками;

В означеннями або частиною іменного складеного присудка.

9.В  якому рядку всі числівники — кількісні?

А Перший, третій, п’ятий, сьомий, дев’ятий;

Б десять, одна десята, десятеро, сто двадцять, сорок один;

В одинадцятий, тринадцятий, п’ятнадцятий, другий, шість.

10.В якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо?

А не/вгавати, не/волити, не/зчутися, не/зрозуміти, не/погодитися;

Б не/навидіти, не/покоїтися, не/сподіватися, не/сказати, не/подвоїти;

В не/захлинутися, не/минати, не/турбуватися, не/розкинутися,не/здійснити.

11.Оратор - це особа, яка

А Проголошує промову

Б Виразно читає

В Редагує текст

12. Виберіть всі обовязкові вимоги до оратора

А врівноваженість                 Б впевненість 

В енергійність                        Г охайність

Д невимушеність                   Е зосередженість

 Є природність                       Ж турботливість                                    

                                                                                                                     ( 6 б.)

ІІ.У формі есе розкрити зміст афоризму «Заговори, щоб я тебе побачив». ( 6 б.)

21.09.2022

Урок №5-6

Тема:Дієслівні закінчення.

Наказовий спосіб дієслова.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 ос.	однини	-и	= ø (нульове закінчення)
1 ос.	множини	-ім (о),	-мо
2 ос.	множини	-іть,	-те

1. Закінчення -и, -ім (о), -іть звичайно бувають:

а) Під наголосом: бери, берім(о), беріть; живи, живім(о), живіть; іди, ідім(о), ідіть; печи, печім(о), печіть; припусти, припустім(о), припустіть.

б) У дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть.

в) У дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни, кивнім(о), кивніть; крикни, крикнім(о), крикніть; моргни, моргнім(о), моргніть; стукни, стукнім(о), стукніть.

г) У дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкресли, підкреслім(о), підкресліть); провітри, провітрім(о), провітріть.

2. В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній:

а) Після голосних: грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте.

б) Після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; ознайом, ознайомте; ріж, ріжмо, ріжте; поклич, покличмо, покличте; руш, рушмо, руште; морщ, морщте; повір, повірмо, повірте.

в) Після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, причому ці приголосні пом’якшуються: сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; злазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте.

Усі ці форми наказового способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення -мо, у другій особі – -те.  

Примітка 1. Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; від дієслів доповісти, розповісти звичайно вживаються форми: доповідай (від доповідати), розповідай (від розповідати).

Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу).

Законспектувати поданий матеріал.

Виконати тренувальні вправи.

Вправа 

1. Кричимо, пишемо, носимо. – Це дієслова теперішнього часу.

2. Кричімо, пишімо, носімо. – Це дієслова наказового способу, бо вони утворилися від дієслів теперішнього часу шляхом додавання закінчень – імо.

Вправа 

II. Дорогі діти, уважно роздивляймося малюнок, щоб правильно відповісти на запитання. Роздивляйся скільки хочеш, а все одно не розбереш. Спочатку хай роздивляється, а потім поговоримо.

Вправа 

Спишіть. Підкресліть дієслова наказового способу як члени речення. Усно визначте особу та число дієслів, виділіть особові закінчення.

Вправа 

В українській мові, на відміну від російської, наказовий спосіб дієслів за допомогою частки давайте не утворюється. У кожному з поданих речень вжито допоміжне дієслово давайте. Це не правильно, адже дієслова наказово способу 1-ї та 2-ї особи утворюються від основи теперішнього часу за двома зразками:

– за допомогою закінчень – и, – імо, – іть.

– за допомогою нульового закінчення та закінчень – мо, – те.

Вправа .Утворіть нові слова з поданими закінченнями.

Кинь м’яч, зіграймо у вибивного, біжи до воріт, доганяймо один одного, відпочинь дві хвилини, іди швидше, тримаймося міцно, робімо колесо, біжімо наввипередки, стрибай вище, подай обруч.

Вправа 

Вибач, порадьте, їж, поклич, заходьте, подивись, відріж, насипте, виходьте, подивіться, почистьмо, залиш, вибач, зважте, замаж, повір, помнож.

ПОЯСНЕННЯ: Знак м’якшення у дієсловах наказового способу в кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на позначення м’яких приголосних [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’]. НАПРИКЛАД: полізь, виходьте, погляньмо. АЛЕ: ріж, постав, повірте.

Вправа 

1. Обміряли б (категоричність пом’якшено) норми та повідомили б (категоричність пом’якшено), хто переміг у цьому змаганні (О. Гончар). 2. Ви лягли б (категоричність пом’якшено), мамо, спочити (Панас Мирний). 3. Королева Веселості плеснула в долоні і гукнула: “Спати (категоричність посилено) всім, спати (категоричність посилено)! До завтрашнього дня спати (категоричність посилено)!” (В. Шевчук). 4. Перемогу не віддавати (категоричність посилено) (О. Костенко). 5. Ти прочитаєш (категоричність посилено) це оповідання і перекажеш (категоричність посилено) його зміст (О. Костенко). 6. “Справді, хлопці, зайшли б (категоричність пом’якшено) ви в хату, погрілись”, – сказав він (О. Гончар). 7. “Разом з населенням рухатися (категоричність посилено) далі на німецькі окопи. Жодного пострілу” (О. Довженко).

Вправа 

1. Відпустили б дітей додому. “Відпустити дітей додому!” – наказав директор. 2. “їхали б ви!” – сказав офіцер, “їхати!” – сказав офіцер. 3. Купили б кілограм цукру. “Купити кілограм цукру!” – крикнув навздогін дідусь. 4. “Зачинили б двері”, – попросив охоронець. “Зачинити двері!” – наказав охоронець. 5. Ішов би працювати. “Іти працювати!” – почулося здалеку.

Виберіть правильні вирази.

Виконати завдання №2,3,4 у підручнику стр.55.

Тема:Дієслівні закінчення.

Правопис дієслівних закінчень

Серед дієслівних форм виділяються змінювані форми: особові, родові та іменна
(дієприкметник).
Іменна форма (дієприкметник) своїми закінченнями збігається з прикметниками
твердої групи.
Особові форми функціонують у теперішньому і в майбутньому часі, а також у
наказовому способі.
Дійсний спосіб
І дієвідміна
Особа Однина Множина
1 -у, -ю -емо, -ємо
2 -еш, -єш -ете, -єте
3 -е, -є -уть, -ють
Примітка. Якщо при зміні слів за особами наголос залишається на закінченні, то
кореневий приголосний не пом’якшується. Якщо ж наголос переходить на закінчення, то
приголосний кореня у першій особі однини та в третій особі множини перед голосним
закінчення пом’якшується і відповідно це пом’якшення позначається буквою ю: борю —
борють, шлю — шлють.
II дієвідміна
Особа Однина Множина
1 -у, -ю -имо, -їмо
2 -иш, -іш -ите, -їте
3 -ить, -їть -ать,-ять
Примітка. Буквами я, ю, ї позначається кореневий звук [й] разом із голосним закін­
чення: стою [стойу], стоїш [стойіш], стоять [стойат*].
Дієслова І та II дієвідмін у першій особі множини можуть мати скорочену форму
закінчення: робимо і робим.
У складеній формі майбутнього часу особові закінчення має дієслово-зв’язка бути
при незмінюваній формі інфінітива. У простій формі виступають особові закінчення,
як у теперішньому часі.
Друга форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду в сучасній українській
мові має закінчення -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть. Орфографія
Особові закінчення дієслів теперішнього часу
Особа
Однина Множина
І дієвідміна II дієвідміна І дієвідміна II дієвідміна
1 -у(-ю) -У (-Ю) -емо (-емо) -имо (-їмо)
2 -еш (-еш) -иш (-1ш) -ете (-ете) -ите (-їте)
3 -е (-є) -ить (-їть) -уть (-ють) -ать (-ять)
Особові закінчення дієслів недоконаного виду майбутнього часу
Особа
Однина Множина
І дієвідміна II дієвідміна І дієвідміна II дієвідміна
1 -му •мемо
2 -меш -мете
3 -ме -муть
П равопис особових закінчень дієслів наказового способу
Особа Однина Множина
1 — -мо, -імо
2 -и (нуль звука) -іть (-іте)
3 -хай… -е (-є) хай… -уть (-ють)
-ить (-їть) -ать (-ять)

Законспектувати поданий матеріал.

Виконати вправи стр.51-52,№2,3,4

Перегляньте відео і перекажіть.

https://www.youtube.com/watch?v=VSAo_q2Q3qU

14.09.2022

Урок № 3-4

Тема:Ступені порівняння прикметників

 Числівник.Складні випадки узгодження числівника.

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.

Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.

Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший. Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш-	У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш-	При додаванні суфікса -ш-: а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший; б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ. Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий. У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
	Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за допомогою слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників
Просту форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за допомогою префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.

Перегляньте відеоматеріал за посиланням

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_and_spelling/adjectives_degrees_of_comparison.html

Законспектуйте правила у зошити

Виконайте завдання №4 на стр.31,та №3,4 на стр.35

Опрацюйте теоретичний матеріал на стр.34-35(Коротко запишіть у зошити).

07.09.2022

Урок №1-2

Тема: Прикметник.Відмінкові закінчення прикметників

І. Опрацювання навчального матеріалу

Перегляньте

Відмінювання прикметників

Прикметники, змінюючись за родами, відмінками й числами, відповідають на такі питання:

1)	називний	— який? яка? яке? які?;
2)	родовий	— якого? якої? якого? яких?;
3)	давальний	— якому? якій? якому? яким?;
4)	знахідний	— який? або якого? яку? яке? які? або яких?;
5)	орудний	— яким? якою? яким? якими? ;
6)	місцевий	— (на) якому? якій? якому? яких?

Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків. Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп.

До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.

До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].

Нижче в таблиці наведено буквені (не звукові) закінчення прикметників за родами, числами і групами.

У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного й знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -е (-є): зелене, синє.

Відмінки	Чоловічий рід		Жіночий рід		Множина
	Тверда група (жовтий)	М’яка група (синій)	Тверда група (жовта)	М’яка група (синя)	Тверда група (жовті)	М’яка група (сині)
Н.	-ий,	-ій	-а	-я	-і	-і
Р.	-ого	-ого	-ої	-ої	-их	-іх
Д.	-ому	-ому	-ій	-ій	-им	-їм
Зн.	Як у називному або родовому відмінку		-у	-ю	Як у називному або родовому відмінку
Ор.	-им	-ім	-ою	-ою	-ими	-іми
М. (на)	-ому/ -ім	-ому/ -ім	-ій	-ій	-их	-іх

ІІ. Виконайте вправи

1. Дослідження-відновлення

Відновіть поетичні уривки з творів  Ліни Костенко, утворивши прикметники від слів, поданих у дужках. Яким способом утворено прикметники?

Мені хтось душу тихо взяв за плечі —заговорив (Шопен) ноктюрн. Вона ледача (баба) дочка. (Калина) сопілка всю правду скаже голосом моїм. ти розкажи свою пригоду (вовк). (Вечір) сонце , якую за день! Поезія – це завжди неповторність,якийсь (безсмертя) дотик до душі. Тут на одному обеліску є навіть пошта (поле). Ти не дивись, що дівчинка (сум) ця. (Страх )слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись. Малює хмари (пурпур) якесь веселе чортеня. Любіть травинку, і тваринку, і сонце (завтра)дня.

2. Дослідження-моделювання.

Від поданих слів змоделюйте прикметники зі значенням здрібнілості. За допомогою яких суфіксів можна утворити такі форми?

Малий, старий, вузький, високий, глибокий, худий.

3. Вибіркова робота

Випишіть із уривку роману О.Гончара “Собор” прикметники. Визначте їх розряди.

У жодній енциклопедії світу не знайти нам цієї Зачіплянки. А вона є, існує в реальності. Живуть там здебільшого праведні  люди, роботяги, металурги.  Ті, чиє життя розбите на  зміни. З одного  краю села сага блищить, з  другого – облуплений собор біліє. Старовинний, козацький.

Повертається з інституту Микола Баглай, студент металургійного, то він, ясна річ, зупиниться на майдані і за звичкою послухає собор. Віки промовляють до нього. Вночі собор ніби ще  величавіший,  ніж удень. І ніколи не набридає студентові  на нього дивитися.

Для нього, для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя. Крім нього є ще Баглай-старший, що за свій темперамент та задерикуватість раніше був знаний на селищах як Іван-дикий, а з певного часу відомий більше, як «отой Баглай, що в Індії», або просто Віруньчин Іван. Зійшлися характерами Іван  та Вірунька. Живуть душа в душу. Вірунька – кругловида, повноплеча,  розкохалась, розповніла в щасливім заміжжі, хоча на роботі їй доводиться нелегко, у тій гуркотняві шахтового двору, де  вона не перший рік висиджує зміни  в кабіні свого крана. У цеху її називають ас машиніст.

Садки стоять безшелесні, крізь них Микола час від часу дослухається до подвір’я Ягора  Катратого. Той вийшов на пенсію, знайшов інший промисел – влаштувався бакенщиком на Дніпрі. Завелися в діда снасті риболовецькі, завелися знайомства з рибінспекторами. Приїхала до Ягора племінниця, красуня, Єлькою зветься. Однак нікому поки що  не вдалося познайомитися з нею. Сама суворість та неприступність.

Мовчить собор. Щоразу перед ним Баглай почуває  якийсь дивний смуток і щось  навіть тривожне. Собор ніби має в  собі щось від стихії, навіває щось  таке ж велике. Невже  знесуть?.. Ох, важко буде встояти йому!.. А нащадки ж прийдуть, спитають колись: ану, якими ви були? Що збудували? Що зруйнували? Чим ваш дух трепетав?

4.Виконайте тест

 Тест.Прикметник

ІІІ. Домашнє завдання

Вправа 7, с. 28. Піручник О.Авраменка . Українська мова 11 кл. – К.: Грамота, 2019