19.10.2022
Урок № 13-14
Тема:Контрольне есе. Директорська контрольна робота.
Написати формальне есе на одну з тем:
1".Ціна недбалості"
2."Мій вибір-здоровий спосіб життя"
Зразок написання формального есе дивіться з попередніх уроків.
11.10.2022
Урок № 11-12
Тема:Етикетні жанри.
https://www.youtube.com/watch?v=TQiA-OX4MwI
Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити
Опрацювати теоретичний матеріал на стр.201
Виконати вправу №3 на стр.202
05.10.2022
Урок № 9-10
Тема:Оцінювальні жанри.
https://www.youtube.com/watch?v=GFmZH46RWGw
Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити
Опрацювати теоретичний матеріал на стр.197-198
Виконати вправу №5 на стр.200
Тема:Діалогічні жанри.
https://www.youtube.com/watch?v=SHYUs1Pe_x0
https://www.youtube.com/watch?v=LZfydWLfVGw
Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити
Опрацювати теоретичний матеріал на стр.194-195
Виконати вправу №5 на стр.196
28.09.2022
Урок № 7-8
Тема: Інформаційні жанри .
https://www.youtube.com/watch?v=eEz5tNMUqTQ
Перегляньте відеоурок та коротко занотуйте в зошити
Виконайте вправу №5 на стр.191 у підручнику.
Інформаційні жанри (продовження).
https://www.youtube.com/watch?v=ojwcisrvlZQ
Перегляньте відеоурок та законспектуйте матеріал з підручника на стр.189
Виконайте вправу №4 на стр.193
21.09.2022
Урок № 5-6
14.09.2022
Урок №3-4
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Кожна частина мови має певні стилістичні засоби. Вони пов’язані з тим, що:
- слова різних частин мови вживаються в різних стилях з неоднаковою частотою;
- кожна частина мови має граматичні особливості, синонімічні форми – нейтральні та стилістично марковані.
Морфологічні синоніми – це граматичні форми слова, що розрізняються засобами граматичного вираження, відтінками спільного граматичного значення й стилістичним уживанням.
Частина мови | Стилістичні особливості | Приклади |
Іменники | Іменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві – після основ на м’який або шиплячий приголосний. | Та й не дала тому козакові ні щастя, ні долі. |
Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто користуватися тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники чоловічого роду. | Передай листа товаришеві Бондаренку. | |
Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В офіційно-діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду. | Учителька Наталія Петрівна. Кандидат наук Олена Славінська. | |
Прикметники | Повні форми прикметників використовуються в усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. Нестягнені форми повних прикметників властиві переважно фольклору й поезії. | Вийди, дівчинонько, моя вірная. |
Проста форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників уживається в усіх стилях, складена форма прийнятніше для наукового та офіційно-ділового стилів. | Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину. | |
Займенники | Використання множинних форм займенників ми, ви, вони, нам, вам замість я, ти, ви, вона. | Ми й не таких бачили. |
Дієслова | У художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній час замість минулого. | Їду я недавно через міст Патона й бачу дивну рекламу. |
Дієслова, що довші на один склад, є нейтральними, а коротші використовують у розмовному та художньому мовленні. | Питає –пита, беремо – берем. |
Стилістичною називають помилку в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів, які не відповідають стилю всього тексту. До стилістичних помилок належать:
- стилістична несумісність слів;
- порушення стильової єдності тексту;
- різностильове забарвлення тексту;
- невиправдане вживання мовних кліше;
- уживання зайвих, беззмістовних слів, одноманітних синтаксичних конструкцій.
Перегляньте відео «Лайфхаки з української мови. Загальна морфологія». Режим доступу: https://cutt.ly/qtDDxcU
Запитання для самоперевірки:
- На які дві групи поділяють самостійні частини мови?
- Яка службова частина мови найчастіше вживається з іменниками, числівниками та займенниками?
- До якої з вивчених частин мови належать слова на добраніч, будь ласка, до побачення?
- Які частини мови є незмінними, тобто не мають закінчень?
- Яка з форм дієслова має суфікси -учи, -ючи, -ачи, -ячи, -ши, -вши?
- Назвіть стилістичні особливості частин мови.
- Що таке стилістична помилка?
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
1. Прочитайте текст. Визначте його тему, стильову належність (усно), дайте короткі відповіді на питання у форматі «Так» чи «Ні».
(1) Україна вила й стогнала від болю. (2) Вона захлиналася від крові своїх найкращих синів. (3) Це не час Жовтневої революції, не час Другої світової війни. (4) Це 2014 рік. (5) Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти, плаче повсюди люд. (6) На очах у всього світу, у центрі Києва – Європейської столиці - цинічно розстрілювали беззбройних людей: студентів, викладачів, художників, фермерів, журналістів, робітників…
- У третьому реченні автором використано 2 частки.
- Слово «від» у першому реченні є прийменником.
- У шостому реченні одинадцять іменників.
- Слово «люд» (6 речення) є іменником ІІ відміни, що вживається лише в множині.
- Дієслова «вила», «стогнала», «плаче», «розстрілювали» належать до І дієвідміни.
- Прислівники «повсюди» та «цинічно» виконують синтаксичну роль обставин.
2. Виконайте завдання гри «Перший мільйон. Морфологія. Підготовка до ЗНО». Режим доступу: https://learningapps.org/2220937
3. Виконайте вправу «Знайди зайве». Визначте частини мови.
Увечері, спросоння, на вулиці, по десятеро.
Навіть, лишень, мовбито, якби.
Боже мій, алло, ах, чого-бо.
Перебуваючи, вишивши, опинившись, вишитий.
Той, цей, такий, котрий.
Три, третій, третина, троє.
4. Виправте помилки в сполученнях іменника з числівником. Режим доступу: https://cutt.ly/otOPj0c.
БЛОК КОНТРОЛЮ
1. Питання для самоконтролю.
- Які частини мови найчастіше надають текстам різного стилістичного забарвлення?
- З якою метою в художніх текстах іноді використовуються форми середнього роду іменника замість форм чоловічого й жіночого родів?
- Що таке морфологічні синоніми? У яких стилях мовлення та з якою метою вони функціонують?
- У яких стилях мовлення найчастіше використовуються іменники спільного роду?
- Які варіантні форми прикметників, займенників, дієслів стилістично забарвлені?
2. Виконайте тестові завдання «Загальна морфологія» (Автор Фенарда Оксана Миколаївна). Кожна правильна відповідь – 0,25 б.
1. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що (2)споконвіку ніхто (3)не (4 )відніме права.
А займенник
Б дієслово
В прислівник
Г сполучник
Д частка.
2. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
(1)Тепліше стає на серці, коли бачиш: ти не цілком (2)одинокий на світі, (3)є добрі люди, (4)що дбають про тебе.
А прикметник
Б займенник
В дієслово
Г прислівник
Д сполучник.
3. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Нема тих грошей, якими (1)можна б заплатити за людський розум і людське серце (2)навіть тоді, коли хтось думає, (3)що у світі все купується і (4)все продається.
А іменник
Б займенник
В прислівник
Г сполучник
Д частка.
4. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.
А іменник
Б прикметник
В дієприкметник (форма дієслова)
Г прийменник
Д сполучник.
5. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
(1)Чи знаєте ви, (2)що український віночок – не просто краса, а й оберіг, бо в ньому (3) є (4)така чаклунська сила, що біль знімає.
А прикметник
Б займенник
Б дієслово
Г сполучник
Д частка.
6. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Якщо (1)свою землю ти любитимеш, жар душі (2)віддавши їй (3)сповна, якщо в праці (4)щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.
А прикметник
Б займенник
В дієприкметник (форма дієслова)
Г дієприслівник (форма дієслова)
Д прислівник.
7. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати.
А займенник
Б числівник
В прислівник
Г сполучник
Д частка.
8. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Тут завжди квітнуть мальви і жоржина, тут (1)серед цвіту золота бджола, (2)тут юності (3 )замріяна стежина, (4 )що вабить за околиці села.
А займенник
Б дієприкметник (форма дієслова)
В прислівник
Г прийменник
Д сполучник.
9. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили (2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів.
А іменник
Б займенник
В числівник
Г прислівник
Д сполучник.
10. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Рано на світанні в полі, (1)десь між (2)рядами високих курганів, на (З)вибитому тьмою ніг і копит шляху, почувся (4)глухий шум.
А іменник
Б прикметник
В займенник
Г дієприкметник (форма дієслова)
Д прислівник.
11. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
(1)Перепрошую, історія України та (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана.
А займенник
Б прислівник
В сполучник
Г частка
Д вигук.
12. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах — і жив, провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?
А іменник
Б прикметник
В займенник
Г дієприкметник (форма дієслова)
Д прийменник.
07.09.2022
Урок №1-2
Тема:Стилістичні можливості фразеологізмів

Прочитайте діалог. Поміркуйте, чому син неправильно зрозумів маму?
Жінка спілкується по телефону, а поруч — її маленький син.— Олюню, та я на проведенні конференцій уже собаку з’їла!— Мамо, а хіба люди їдять собак?— Ні, дорогенький! «З’їсти собаку» означає багато знати й уміти.— Так, може, і мені собаку з’їсти, щоб багато знати?
Методичні вказівки
Фразеологія — розділ мовознавства, в якому вивчають фразеологічний склад мови — фразеологічні одиниці (їхні ознаки, закономірності функціонування в мовленні та процес утворення).Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називають стійке поєднання двох та більше компонентів, об’єднаних у словосполучення чи речення, що має цілісне значення і відтворюється в мовленні автоматично: байдики бити (ледарювати), лебедина пісня (останній вияв таланту), показати, де козам роги правлять (провчити, покарати).

За ознакою відтворюваності та усталеністю компонентів виокремлюють ще й такі мовні одиниці, як прислів’я, приказки, народні примовки, крилаті вислови.
Прислів’я — це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формує певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу: Друга шукай, а знайдеш — тримай; Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
Приказка — народний вислів, близький до прислів’я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру: Не така лінь, як не хочеться; Ні до ладу, ні до прикладу.
Народні примовки — жартівливі, переважно римовані вислови, що їх вводять у розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст: Здорові будьте! Тринди — ринди. Знову за рибу гроші.
Крилаті вислови — влучні вислови видатних людей: учених, письменників, державних і політичних діячів: Борітеся —поборете (Т. Шевченко); Я маю в серці те, що не вмирає (Л. Українка); Бути чи не бути (В. Шекспір).
Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на кшталт: неозначена форма дієслова, атомна енергія, з огляду на зазначене, касаційна скарга, складати подя
Основні джерела фразеології
Мова народу, усна народна творчість
Заварити кашу; схопити облизня, зуби продавати; язиката Хвеська; як Пилип з конопель; піднести гарбуза;
Біблія
Земля обітована; наріжний камінь;
Антична міфологія
Авгієві стайні; ахіллесова п’ята, дамоклів меч;
Крилаті вислови
Життя іде і все без коректур (П. Костенко);
Наукові терміни
Грати першу скрипку; увійти в роль; білими нитками шито;
Запозичення з інших мов
Дивитись крізь пальці; доля сміливого любить.
Функції фразеологізмів у мовленні: | |
1. Увиразнення думки. | Самотній бджолі трудно й мед носити. |
2. Оцінювання, ставлення. | Хоч кіл на голові теши; невелике цабе. |
3. Емоційно-експресивна. | Втерти маки; передати киті меди. |
4. Створення гумору, сатири. | Розказувати Химині кири; як собаці добридень. |
5. Відтворення внутрішнього стану. | Мороз по спині; відлягло від серця; все похолонуло. |
6. Портретної характеристики. | Як маківка; як горлиця; очиці як тернові ягідки. |
За стилістичними властивостями фразеологізми поділяють на такі групи:
Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність: товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під'їдеш; курям на сміх.
Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам свинячим, під три чорти, до всіх чортів).
Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності, оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;
Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса, перейти рубікон; співати дифірамби; обходити гострі кути; наріжний камінь; в'їхати на білому коні; стрітися на вузькій стежці ; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка, договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель.
Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості, засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе» забарвлення;
Стилістично нейтральні:
господар становища; милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт.
До стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми, що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо) . Роси випали сльозами над Петровими батогами (Д. Чередниченко).
Стилістично нейтральними є й усталені етикетні формули: добридень; здоров був; здоровенькі були; прошу вибачення.
Перегляньте відео. Усвідомте матеріал теми.
ЗАВДАННЯ
1. Прочитайте уривок із твору. Знайдіть фразеологізми й випишіть їх.
— І хто нараяв нам брати невістку з тих багатирів? — крикнула Кайдашиха. — Лучче було взяти циганку, ніж багачку з порожньою скринею.
— Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом із сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала. Ви самі до мене прийшли, — сказала Мотря трохи тихішим голосом, остерігаючись свекра.
Старий Кайдаш розсердився на невістку й почав на неї гримати.
— Мотре! Коли ти наша, то слухай матері та роби діло. Не сьогодні ж до нас привезена. Наш хліб їси, нам і роби, а як ні, то ми тебе й попросимо слухати.
— Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю...
— А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби! — крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.
— Тату, у Мотрі є чоловік, — сказав понуро Карпо. — Ви не дуже на неї махайте кулаками.
Кайдаш спахнув полум’ям.
— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я тобі носа втру.
— Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо.
Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск (І. Нечуй-Левицький).
2. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки та запишіть синонімічні слова.
Утратити свідомість; як риба у воді; співати дифірамби; за царя Гороха; у шкіру не потовпиться; альфа і омега; і рибу зловить, і ніг не замочить; хоч із лиця воду пий; з голови викинути; пристати на слово; мов мильна булька; вільний птах; обминати десятою дорогою; сльозами вмиватися; заяча душа; давати прочухана; хоч греблю гати.
Довідка: знепритомніти, хвалити, огрядний, добре, спритний, колись давно, початок і кінець, згодитися, забути, красивий, зникнути безслідно, плакати, незалежний, остерігатися, полохливий, сварити, багато.
Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, дібраних із довідки, складеться продовження вислову М. Рильського: «Нова доба …»

3. До поданих висловів доберіть та запишіть фразеологізми-антоніми.
Кури не клюють; крапля в морі; гнути шию; скакати на задніх лапах; валятися в ногах; хоч з лиця воду пий; зі шкури пхатися; хоч голки збирай; конем не доженеш; тримати язик за зубами; пхати палки в колеса; одним миром мазані.
4. Розподіліть фразеологізми на групи залежно від їхнього стилістичного забарвлення:
Розмовний стиль Науковий стиль Офіційно-діловий стиль
Крутого замісу, чинне законодавство, поставити експеримент, клювати носом, згідно з наказом, прошу допустити, на основі отриманих даних, бити байдики, морочити голову, доводити до відома, надавати слово, довести теорему.
5. Виконайте тестові завдання.
1. Фразеологізмом є сполука слів
А перша книжка
Б перша скрипка
В перша любов
Г перша атака
2. Книжним є фразеологізм
А посіяти іскру
Б без задніх ніг
В і конем не об’їдеш
Г у кишені бряжчить
3. Просторічним є фразеологізм
А ускочити вище халяв
Б кров з молоком
В заткнути пельку
Г водити за ніс
4. Установіть відповідність.
Фразеологізм | Значення фразеологізму |
1 вибілювати зуби | А розголошувати таємниці |
2 валятися в ногах | Б уникнути покарання |
3 вискочити на сухе | В принижуватися |
4 виносити сміття з хати | Г сміятися |
Д плакати |
5. Установіть відповідність.
Фразеологізм | Синонім |
1 у чорта на болоті | А пасти задніх |
2 плентатися у хвості | Б п’яте колесо до воза |
3 пробирають дрижаки | В на безлюдді й Хома — чоловік |
4 у степу й хрущ — м’ясо | Г зуб на зуб не попаде |
Д неблизький світ |
6. Установіть відповідність.
Фразеологізм | Антонім |
1 жовтодзьобе горобеня | А пальця в рота не клади |
2 мухи не скривдить | Б топтати в болото |
3 підносити до неба | В бути під конем |
4 темний ліс | Г як на долоні |
Д битий жак |
КУЛЬТУРА СЛОВА
А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
Завезти́, завчасу́, за́мазка, залиши́ти, за́крутка
Б. Перегляньте експрес-урок «Що означає на руку ковінька?»

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО
Правильно | НЕправильно |
впадати в очі | кидатися в очі |
відігравати роль | грати роль |
давати згоду | давати добро |
дати спокій | залишити в спокої |
просто неба | під відкритим небом |
мати рацію | бути правим |
і на думку не спадало | і в голову не приходило |
спало на думку, набігло на думку | прийшло в голову |
для годиться, про людське око | для виду |
не сходить з язиків, на язиках | на слуху |
піймати облизня, маком сісти | залишатися з носом |
терпець увірвався | терпіння лопнуло |
крига скресла | лід зрушився |
моя хата скраю | моє діло сторона |
напускати туману | наводити тінь |
не в тім’я битий | не ликом шитий |
1. Який розділ науки про мову називається фразеологією?
2. Що таке фразеологізм? Чим фразеологізм відрізняється від вільного словосполучення?
3. Які бувають фразеологізми за будовою? Наведіть приклади.
4. Наведіть приклади фразеологізмів-синонімів, що означають «нічого не робити, ледарювати».
5. Наведіть приклади фразеологізмів-антонімів.
6. На які групи поділяють фразеологізми за стилістичними властивостями?


Комментариев нет:
Отправить комментарий